Справа № 356/842/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/1128/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 39 19.10.2017
Іменем України
19 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді: - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7
представника ВК №95 - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції з Березанською ВК № 95 кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 28 серпня 2017 року, якою було відмовлено в задоволенні клопотання щодо засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта середня технічна, не одруженого, раніше судимого,-
про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 07.07.2014 року ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України та призначено покарання з урахуванням ст.ст. 70, 71 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 01.03.2016 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_7 зараховано період попереднього ув'язнення з 04.10.2013 року по 06.08.2014 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
До Березанського міського суду Київської області надійшло спільне клопотання начальника Державної установи "Березанська виправна колонія (№ 95)" ОСОБА_9 та голови спостережної комісії Березанського міськвиконкому ОСОБА_10 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання. Посилались на те, що він 25.06.2017 року відбув 3/4 строку покарання, зарекомендував себе з позитивного боку, до роботи ставиться сумлінно, режиму відбування покарання не порушує, допомагає адміністрації по благоустрою колонії. Своєю поведінкою, відношенням до праці в місцях позбавлення волі довів, що став на шлях виправлення.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 28 серпня 2017 року у задоволенні зазначеного вище клопотання було відмовлено.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що всі обставини в їх сукупності свідчать про те, що ОСОБА_7 до теперішнього часу не проявив себе як особа, що довела своє перевиховання та виправлення, отже, підстави для задоволення клопотання щодо застосування умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання засудженого ОСОБА_7 , відсутні.
Не погоджуючись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала суду є незаконною. Зазначає, що має лише одне попередження, яке погашено в законному порядку. Зазначає, що працював протягом всього строку відбування покарання, має позитивну характеристику.
Заслухавши доповідь судді, думку засудженого, який підтримав подану апеляційну скаргу, думку представника ВК №95, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п.2 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
З матеріалів справи вбачається, що строк покарання засудженого ОСОБА_7 рахується з 7.07.2014 року, кінець строку покарання - 2.01.2019 року, тобто засуджений відбув 3/4 строку призначеного покарання - 25.06.2017 року.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002р. умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що засудженому ОСОБА_7 слід відмовити в умовно-достроковому звільненню від відбування покарання.
Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_7 з 27.08.2014 року по теперішній час відбуває покарання у Березанській виправній колонії № 95 . По прибуттю до установи був розподілений на відділення СПС № 3 та працевлаштований на виробництві установи на дільниці по виготовленню лущеного шпону, згодом переведений на дільницю по виготовленню сітки будівельної. Має 4 заохочення допустив 1 порушення режиму утримання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності. Дотримується правомірних взаємовідносин з персоналом. По відношенню до представників адміністрації установи ввічливий. Із рідними та близькими зв'язки підтримує. Виконавчих листів не має.
Проте, незважаючи на те, що ОСОБА_7 має позитивну характеристику, апеляційним судом враховується те, що засуджений вчинив тяжкий злочин. Крім того, як зазначено в ухвалі суду першої інстанції, матеріали справи не містять будь-яких доказів працевлаштування ОСОБА_7 в період з 27.08.2014 року по серпень 2015 року включно, а також з жовтня 2015 року по серпень 2017 року включно, що суперечить відомостям, вказаним в характеристиці засудженого від 5.07.2017 року, так як не було надано жодного наказу про призначення його на відповідні посади, а також будь-яких інших документальних підтверджень фактичного залучення в період відбування покарання засудженого в установі до праці, до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених, таких як нарядів виконаних робіт, табелів обліку робочого часу, рознарядок на виведення засуджених на роботу, виписок з книг реєстрації закріплення засуджених за робочим місцями та обладнанням на підприємстві установи чи виписок з книги видачі змінних завдань та обліку виконаних робіт засудженими на підприємстві установи, передбачених п. 2.4.2, п. 3.1, п. 4.2 Порядку організації виробничої діяльності та залучення засуджених до суспільно корисної праці на підприємствах виправних центрів, виправних та виховних колоній Державної виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.01.2013 № 26/5.
Виходячи з наведеного, посилання засудженого в апеляційній скарзі на те, що він заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, є необґрунтованими.
Дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов'язком засудженого, до того ж наявність 4 заохочень не є достатніми обставинами для застосування щодо ОСОБА_7 положень ст. 81 КК України.
Враховуючи те, що процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, колегія суддів вважає, що висновок заступника начальника Березанської виправної колонії № 95 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання є передчасним, тому апеляційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без зміни.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 537 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 28 серпня 2017 року, якою в задоволенні клопотання щодо засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання відмовлено - залишити без зміни.
Суддя: Суддя: Суддя: