Справа № 372/3115/17
Провадження 1-в-106/17
ухвала
Іменем України
18 жовтня 2017 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника Обухівського РВ з питань пробації ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області подання начальника Обухівського районного відділу з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про звільнення від покарання ОСОБА_5 внаслідок застосування амністії,
01 червня 2017 року вироком Шевченківським районним судом м. Києва ОСОБА_5 було визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді одного року позбавлення волі. Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового терміну - одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Вирок вступив в законну силу 03 липня 2017 року.
11.10.2017 року до Обухівського районного суду Київської області надійшло подання начальника Обухівського районного відділу з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, в якому просив звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком суду, на підставі п. «Г» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.
В судовому засіданні представник Обухівського районного відділу з питань пробації подання підтримав і просив його задовольнити.
Прокурор не заперечував проти застосування Закону України «Про амністію в 2016 році».
Засуджена ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала клопотання про слухання справи без її участі, подання просила задовольнити.
Вислухавши сторони процесу, вивчивши подання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає подання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається зі статті 85 КК України, на підставі закону України про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання, а також засудженому може бути замінено покарання або не відбуту його частину більш м'яким покаранням.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
За змістом ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» його виконання покладається на суди, зокрема питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році».
Відповідно до п. «а» ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії до осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та осіб, яких засуджено до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, крім покарання у виді штрафу, - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.
Подання подано органом виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, кримінальну справу стосовно якої розглянуто судом, вирок стосовно цієї особи набрав законної сили, тобто належною уповноваженою особою.
Пунктом «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Громадянка ОСОБА_5 засуджена за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України не є тяжким та особливо тяжким, є інвалідом третьої групи.
У відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України, злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Санкцією ч.1 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
Таким чином, злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, є умисним злочином середньої тяжкості, тобто не є тяжким або особливо тяжким.
Згідно ст. 15 Закону України «Про амністію у 2016 році» особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом.
Судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді одного років позбавлення волі. Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового терміну - одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, згідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання. Вирок набрав законної сили.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_5 за період іспитового строку зарекомендувала себе з позитивної сторони, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставини, передбачені ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», які б виключали можливість застосування амністії до ОСОБА_5 судом не встановлені.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що подання про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 539 КПК України, Законом України «Про застосування амністії в Україні», Законом України «Про амністію у 2016 році», суд,
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку міста Донецька, від відбування покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України на підставі пункту «Г» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд протягом семи діб з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1