Справа № 676/3220/17
Провадження № 1-кп/676/402/17
19 жовтня 2017 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
у відкритому судовому засіданні в залі Кам'янець-Подільського міськрайонного суду розглянув обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12016240070000932 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, із середньою спеціальною освітою, пенсіонера - інваліда ІІІ групи, раніше не судимого, ідентифікаційний номер - фізичної особи платника податків НОМЕР_1 ,
вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, -
Судовим слідством суд
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він в першій декаді жовтня 2014 року, знаходячись у потязі сполученням Львів-Запоріжжя, зустрівся із невстановленою в ході досудового розслідування особою (матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження), яка запропонувала йому придбати за 3200 грн. посвідчення водія на право керування транспортними засобами на що він погодився та вступив у попередню змову із невстановленою особою, діючи з єдиним умислом спрямованим на підробку офіційного документу з метою подальшого його використання, у невстановлену дату та час в м. Запоріжжя надав незнайомцю фотокартку зі своїм зображенням обличчя, анкетні дані та частину грошових коштів в сумі 1500 грн., який в подальшому перебуваючи у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, діючи з єдиним умислом на підробку офіційного документу, здійснив підробку бланку посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.11.2014 року нібито виданого центром ДАІ 6804 на ім'я ОСОБА_4 , який не відповідає аналогічним документам, що перебувають в офіційному обігу на території України, який надає останньому право на керування транспортними засобами категорій «А», «В», «С», «D» та згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року №340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1999 року № 2403) «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, тобто є офіційним документом та в подальшому, у невстановлений в ході досудового розслідування дату та передав підроблене посвідчення водія ОСОБА_4 для подальшого його використання.
Він же, близько 09.30 год. 22.05.2017 року керуючи автомобілем марки «Nissan Primera» із державним номерним знаком НОМЕР_3 , по вул. Драй Хмари в м. Кам'янці-Подільський, під час зупинки старшим інспектором Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції ОСОБА_6 в ході перевірки документів на право керування транспортним засобом, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, пред'явив, тобто використав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.11.2014 року нібито виданого центром ДАІ 6804 на ім'я ОСОБА_4 достовірно знаючи, що бланк якого не відповідає аналогічним документам, що перебувають в офіційному обігу на території України, який надає право останньому на керування транспортними засобами категорій «А», «В», «С», «D», які згідно висновку експерта №101Т від 20.06.2017 року посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.11.2014 року нібито виданого центром ДАІ 6804, виготовлене струменево-крапельним способом за допомогою друкуючого пристрою-кольорового струменевого принтеру або іншого обладнання з аналогічним способом друку.
19 жовтня 2017 року між прокурором Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 468, 469, 472 КПК України. Згідно до поданої сторонами угоди, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, сторони погодили покарання ОСОБА_4 в межах санкції передбаченої ч.3 ст. 358 КК України у виді одного року обмеження волі, за ч.4 ст. 358 КК України у виді трьох місяців арешту. Згідно ст.70 КК України шляхом поглинення менш тяжкого покарання більш тяжким остаточно визначити для відбуття покарання у виді одного року обмеження волі. Звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання на підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав угоду з обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості та просить суд її затвердити, при цьому пояснив, що угода з його сторони є добровільною і він цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник підтримали угоду про визнання винуватості і просять її затвердити. При цьому ОСОБА_4 пояснив, що дійсно домовився з незнайомцем про придбання посвідчення водія на його прізвище, яке використав під час зупинки його інспектором поліції. Повністю визнає вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушень, щиро розкаюється, укладення угоди є добровільним, він цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, переконавшись у добровільності укладення угоди, вважає, що укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки: умови угоди не суперечать вимогам КПК та іншим Законам; слідчими органами правильно дана правова кваліфікація дій обвинувачен ого; умови угоди відповідають інтересам суспільства та принципам гуманізму; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; є всі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним ; обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов'язання; є всі фактичні підстави для визнання винуватості, узгодженні сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та вважає угода підлягає затвердженню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 та ч.4 ст. 469 КПК України за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, дії ОСОБА_4 обґрунтовано кваліфіковані за ч.4 ст. 389 та ч.3 ст. 358 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості та середньої тяжкості.
В судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Прокурор розуміє наслідки затвердження даної угоди, визначенні ч.2 ст. 473 КПК України.
Суд дійшов переконання, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для не визнання винуватості.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для не визнання винуватості.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 що виразилось у підроблені документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такий документ, і який надає права або звільняє від обов'язків з метою використання його підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.
В судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 що виразилось у використанні завідомо підробленого документа, мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 , винний у вчиненні цих кримінальних правопорушень і підлягає покаранню за їх вчинення.
При призначенні покарання, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом - не встановлено.
З врахуванням обставин справи і даних про особу винного, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання. Також, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що узгоджена сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені КК України.
Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
На підставі пункту «г» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810-VIII та керуючись ст.ст.10.11, статті 3 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810-VIII, керуючись ст. ст. 368-371,373-375,474-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 19 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні за № 12016240070000932 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, укладену між прокурором Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України призначити йому покарання:
- за ч.3 ст. 358 КК України у виді одного року обмеження волі.
- за ч.4 ст. 358 КК України у виді трьох місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш тяжкого покарання більш тяжким остаточно визначити для відбуття покарання ОСОБА_4 покарання у виді одного року обмеження волі.
Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі пункту «г» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016році» від 22 грудня 2016 року № 1810-VIII.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - не обирався.
Речових доказів та судових витрат по справі немає.
Цивільний позов не заявлено.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Хмельницької області через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст.473 КПК України.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження, а обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду
ОСОБА_1