Справа № 1909/229/2012Головуючий у 1-й інстанції Зембра Є.Й.
Провадження № 22-ц/789/1028/17 Доповідач - Загорський О.О.
Категорія - 47
19 жовтня 2017 р. суддя судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області Загорський О.О., ознайомившись із апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Лідихівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, Кременецької районної державної адміністрації про визнання права на земельний пай та видачу сертифіката,
19.07.2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2012 року
Згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Згідно журналу судового засідання від 24.02.2012 року (а.с. 22) і змісту рішення суду від 24.02.2012 року ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні під час проголошення рішення суду, а отже знав про рішення суду.
Враховуючи вказане, обізнаність ОСОБА_1 про зміст рішення суду від 24.02.2012 року станом на день його ухвалення - 24.02.2012 року підтверджується матеріалами справи.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить поновити строк апеляційного оскарження рішення суду, вказуючи, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи і тривалий час перебував на лікуванні.
Доводи, що перебування на лікуванні унеможливило подачу апеляційної скарги у встановлені законодавством строки, враховуючи, що ОСОБА_1 був в судовому засіданні 24.02.2012 року, а отже знав про рішення суду, оцінюються критично з наступних підстав.
Згідно довідки Почаївської районної комунальної лікарні №319 від 06.07.2017 року ОСОБА_1 визнаний інвалідом другої групи загального захворювання - 23.09.2016 року, що не могло позбавити його об'єктивної можливості звернутися в суд з скаргою на рішення суду з 24.02.2012 року по 23.09.2016 року, оскільки 24.02.2012 року він був в судовому засіданні, виступав в дебатах і знав про рішення суду.
У вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні у лікарів:
- хірурга з 23.02.2012 року по 26.03.2012 року;
- терапевта, отоларинолога, невролога 29.08.2016 року;
- офтальмолога - 07.09.2016 року;
- хірурга 08.09.2016 року.
Перебуваючи у вказані періоди на амбулаторному лікуванні ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутися в суд з апеляційною скаргою на рішення суду, як особисто, направивши скаргу листом так і через представника.
На стаціонарному лікуванні:
- в хірургічному відділенні з 12.06.2014 року по 20.06.2014 року;
- в терапевтичному відділенні з 27.07.2016 року по 10.08.2016 року.
Вказане свідчить, що лікування ОСОБА_1 носило періодичний характер і починаючи з 27.03.2012 року по 12.06.2014 року, з 21.06.2014 року по 27.07.2016 року ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутися в суд з апеляційною скаргою на рішення суду як безпосередньо, направивши скаргу листом, так і через представника.
Не зазначено і підстав з яких ОСОБА_1 починаючи з 23.09.2016 року по 06.07.2017 року не звертався в суд з апеляційною скаргою, оскільки з 23.09.2016 року по 06.07.2017 року, як свідчить довідка, ОСОБА_1 не перебував ні на амбулаторному ні на стаціонарному лікуванні.
При подачі апеляційної скарги апелянтом не подано доказу про сплату судового збору, а вказні в апеляційній скарзі підстави для звільнення від сплати судового збору оцінені критично, оскільки згідно ст. 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" пільги інвалідам надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус.
Матеріали справи не містять копії посвідчення ОСОБА_1, на підставі якого він звільняється від сплати судового збору. Відомості вказані в долученій медичній довідці не можна вважати підставою для звільнення від сплати судового збору згідно з вимогами вищевказаного закону.
Ухвалою апеляційного суду від 31.07.2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 24.02.2012 року залишено без руху.
Надано апелянту строк 30 днів з моменту отримання ухвали для звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та представлення доказів на їх підтвердження.
Надано апелянту строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання апелянтом ухвали, для представлення посвідчення інваліда другої групи або оплати витрат судового збору 118,03 грн.
Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, вищевказана ухвала суду отримана ОСОБА_2 - 03.08.2017 року, а ОСОБА_1 - 11.09.2017 року.
Враховуючи те, що надані судом строки вийшли і станом 19.10.2017 року вимоги ухвали суду не виконані то відповідно до ст.121 та ч.2 ст. 297 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно визнати неподаною та повернути апелянту.
Відповідно до ч. 5 ст.121 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Повернення апеляційної скарги не є перешкодою в реалізації права апеляційного оскарження рішення суду, передбаченого ст. 13 ЦПК України та ст.129 Конституції України.
Керуючись ст. 121, 297 ЦПК України, суддя,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Лідихівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, Кременецької районної державної адміністрації про визнання права на земельний пай та видачу сертифіката - визнати неподаною і повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя