24.07.2017 Справа №607/85/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Зубко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_2, третя особа - Державна фінансова інспекція в Тернопільській області, про стягнення надміру нарахованої щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним, -
Позивач ОСОБА_1 соціальної політики Тернопільської міської ради звернулось в суд із позовом до ОСОБА_2, третя особа - Державна фінансова інспекція в Тернопільській області про стягнення надміру нарахованої щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І- чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним в розмірі 1284,04 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням ОСОБА_1 соціальної політики Тернопільської міської ради від 12.09.2014 року була призначена щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним з 01.08.2014 року по 31.01.2015 року - 1218,00 грн. щомісячно. При призначенні допомоги відповідач був попереджений про відмову в призначенні або припиненні виплати призначеної допомоги та про повернення надміру нарахованих коштів у разі подання недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім"ї. Після проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_2 перебував за межами України та не здійснював догляд за своєю мамоюю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідно не мав права на отримання зазначеної вище допомоги. Сума надміру виплаченої допомоги склала за період з 01.08.2014 року по 31.01.2015 року включно склала 1284,04 грн., однак відповідач добровільно кошти не повернув, чим заподіяв шкоду державним інтересам та завдала збитки на вищевказану суму.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
При розгляді справи судом встановлено наступне.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК, виданої 25 січня 2008 року, ОСОБА_3 є інвалідом другої групи, загальне захворювання.
Рішенням ОСОБА_1 соціальної політики Тернопільської міської ради від 12.09.2014 року була призначена щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним з 01.08.2014 року по 31.01.2015 року - 1218,00 грн. щомісячно.
При призначенні допомоги відповідач був попереджений про відмову в призначенні або припиненні виплати призначеної допомоги та про повернення надміру нарахованих коштів у разі подання недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім"ї.
ОСОБА_1 соціальної політики Тернопільської міської ради направлено ОСОБА_2 повідомлення за вих.№2281/13.8 від 25 червня 2015 року про повернення переплати грошової допомоги в розмірі 1284,04 грн., однак до цього часу добровільно кошти не повернуті.
Згідно п. 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №558 від 29 квітня 2004 року непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.
Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку.
Відповідно до п. 8 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №558 від 29 квітня 2004 року на час встановлення групи інвалідності - інвалідам I групи, інвалідність яких встановлена безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду; на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.
Пунктом 16 зазначеного Порядку встановлено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначають та виплачують щомісячну компенсацію, здійснюють контроль за діяльністю фізичних осіб, які надають соціальні послуги.
За результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності ОСОБА_1 соціальної політики Тернопільської міської ради, Державної фінансової інспекції в Тернопільській області було складено Акт № 17-22/128 від 27 травня 2015 року, в якому зазначено, що співставленням даних інформації ОСОБА_1 Служби Безпеки України в Тернопільській областіз даними особових справ одержувачів щомісячних компенсаційних виплат, супровідними відомостями на зарахування, встановлено зайву виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги 34 особам на загальну суму 15823,31 гривень, чим порушено вимоги, передбачені п. 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №558 від 29 квітня 2004 року.
На підставі встановлених порушень, Фінінспекцією було направлено ОСОБА_1 соціальної політики Тернопільської міської ради обов'язкові вимоги "Про усунення порушень законодавства виявлених ревізією" № 19-17-13-14/869 від 22 червня 2015.
Відповідно до п. 15 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №558 від 29 квітня 2004 року, фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення та виплати. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради надміру виплачені суми за весь період, коли фізична особа не мала права на одержання компенсації.
Згідно викладених у позові обставин, згідно отриманої інформації від ОСОБА_1 Служби безпеки України встановлено, що ОСОБА_2 перебував за межами України та не здійснював догляд за своєю мамою ОСОБА_3 і відповідно не мав права на отримання компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги. Після чого ОСОБА_1 соціальної політики Тернопільської міської ради було проведено перерахунок ОСОБА_2, сума надміру виплаченої компенсації за період з 01.08.2014 року по 31.01.2015 року включно склала 1284,04 грн.,
Як слідує із викладених у позові обставин, відповідач добровільно не повернув кошти.
Згідно із статтею 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Згідно статті 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
В силу ч. 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Статтею 212 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд критично оцінює покликання позивача на те, що відповідачу надміру виплачено кошти у вигляді виплати компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги, оскільки стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами того, що ОСОБА_2 не здійснював догляд за своєю мамою ОСОБА_3 оскільки перебував за межами України, не надано жодних доказів на підтвердження того, коли відповідач виїхав за межі держави і на який період, при цьому, інформація ОСОБА_1 Служби безпеки України в Тернопільській області про те, що ОСОБА_2 перебував за межами держави не є підставою для стягнення надміру нарахованої щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, суд приходить до переконання, що позов до задоволення не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60-62, 88, 209, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №558 від 29 квітня 2004 року , суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_2, третя особа - Державна фінансова інспекція в Тернопільській області, про стягнення надміру нарахованої щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним - відмовити.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяОСОБА_4