20.10.17
336/5875/17-к
1-кс/336/817/2017
про обрання запобіжного заходу
тримання під вартою
20 жовтня 2017 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,з участю прокурора ОСОБА_3 ,захисника ОСОБА_4 ,розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Орджонікідзе Дніпропетровської області,громадянина України,не працюючого,зареєстрований в АДРЕСА_1 ,до затримання мешкав в АДРЕСА_2 , раніше не судимого
якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч.3 ст.187 ,ч.1 ст.289 КК України по матеріалам досудового розслідування за № 12017080080003832 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 17.10.2017 року,-
Слідчий СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 ,за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 ,звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_6 ,якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення,що передбачене ч.3 ст. 187,ч.1 ст.289 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В клопотанні зазначив,що ОСОБА_6 підозрюється у тому,що в період часу з 17.10.2017 р.по 18.10.2017 р.за попередньою змовою з іншими особами,за розробленим планом та згідно розподіленим ролям вирішили вчинити злочин проти власності та здійснити напад на квартиру ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_3 .
17.10.2017 р. ОСОБА_6 діючи умисно,за попередньою змовою з іншими особами,застосовуючи предмет,схожий на пістолет,примусили ОСОБА_8 направитись до приміщення вказаної квартири,де знаходився ОСОБА_7 ,застосовуючи предмет,схожий на пістолет,поклали останнього на підлогу,обмеживши йому рух та пересування,після чого заволоділи його майном та документами на транспортний засіб автомобіль «Nissan Tida» р.н. НОМЕР_1 .
Після цього ОСОБА_6 незаконно заволодів транспортним засобом автомобілем «Nissan Tida» р.н. НОМЕР_1 вартістю 210 000 гр.,чим потерпілому завдана матеріальна шкода.
Слідчий просить про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою з посиланням на те,що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину,передбаченого ч.3 ст.187,ч.1 ст.289 КК України,не працює,не має міцних родинних і соціальних зв*язків та постійного місця мешкання у м.Запоріжжі.У відсутність запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою підозрюваний може продовжити злочинну діяльність,а також ухилятися від органу досудового розслідування та суду,впливати на потерпілого та свідків.
В суді слідчий підтримав доводи клопотання, просить про його задоволення. Пояснив,що у слідства є підстави вважати наявними ризики втечі підозрюваного ,продовження злочинної діяльності та незаконного впливу на потерпілого і свідків. Така позиція слідства ґрунтується на відомостях про особу підозрюваного,який не працює та не має джерела для існування,до затримання проживав у найманому житлі,вчинив тяжкий злочин, міцними соціальними та сімейними зв*язками не обтяжений. Крім того,просить врахувати,що у розбійному нападі приймали участь шість осіб,троє з них не затримані,тому перебування підозрюваного ОСОБА_6 на волі негативно вплине на хід слідства та призведе до розголошення інформації,яка відома підозрюваному з матеріалів справи.
Також пояснив,що підозрюваний не співпрацює із слідством,відмовляється від отримання процесуальних документів,вчинення підписів,давання показань,в тому числі відмовився від отримання клопотання про обрання запобіжного заходу з матеріалами,якими воно обґрунтовується,тому клопотання було вручено захиснику.
Прокурор вважає,що клопотання підлягає задоволенню з тих самих мотивів,на які посилається слідчий.
Захисник заперечує проти задоволення клопотання з посиланням на те,що його підзахисний не причетний до злочину,у якому необґрунтовано підозрюється,затриманий безпідставно,припущення слідства про наявність ризиків переховування,продовження злочинної діяльності,незаконного впливу на потерпілого та свідків нічим не підтверджена,тому вказані слідчим ризики не є достатніми для тримання підозрюваного під вартою,до нього можливо обрати запобіжний захід менш суворого виду,в тому числі у виді домашнього арешту або застави,яку можуть внести родичі підозрюваного.
Захисник також звернув увагу на порушення слідчим процедури вручення підозрюваному клопотання про обрання запобіжного заходу з матеріалами,якими воно обґрунтовується,та про відсутність обґрунтованої підозри,яка мала бути вручена ОСОБА_6 протягом 24 годин з моменту затримання.
Підозрюваний вважає,що до нього можливо обрати запобіжний захід,не пов*язаний з ізоляцією від суспільства,оскільки переховуватись від слідства він намірів не має,у вчиненні злочину,в якому підозрюється,не винуватий,перешкоджати слідству намірів не має,отримує доходи від участі у спортивних змаганнях та інших підробітків.
Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши їхні доводи матеріалами справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.29 Конституції України,ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку,встановлених законом.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 р.(із змінами)»Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадії досудового розслідування»,тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише за наявності підстав вважати,що інші запобіжні заходи ,передбачені законом,не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов*язків,передбачених КПК України.
За змістом ст. 178 КПК України,при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Відповідно до положень ст. ст. 132, 183 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
З наданих суду разом з клопотанням матеріалів суд встановив наступне.
17.10.2017 р.до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080080003832 внесено відомості про почате досудове розслідування за фактом розбійного нападу на ОСОБА_7 групою осіб.
18.10.2017 р.до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080080003832 внесено відомості про почате досудове розслідування за фактом незаконного заволодіння ОСОБА_6 автомобілем «Nissan Tida» р.н. НОМЕР_1 вартістю 210 000 гр.,чим потерпілому ОСОБА_7 завдана матеріальна шкода.
В результаті проведених слідчих дій отримані дані про те,що до вчинення вказаних злочинів причетний ОСОБА_6 ,якому 18.10.2017 р.повідомлено про підозру у вчиненні злочину,передбаченого ч.3 ст.187,ч.1 ст.289 КК України,про що свідчить зміст наданих до клопотання протоколів,зокрема,допиту потерпілого,свідків,протоколів проведення впізнання підозрюваного ОСОБА_6 потерпілим та свідком.
Обгрунтованість підозри відносно ОСОБА_6 узгоджується з узагальнюючим визначенням цього поняття,сформульованих у правових позиціях Європейського Суду,зокрема,у рішенні «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011р.,за змістом якого термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або обставин,які здатні переконати об*єктивного спостерігача в тому,що особа могла вчинити це правопорушення.
Згідно протоколу затримання, ОСОБА_6 фактично був затриманий 17.10.2017 р.о 22 год.25 хв.,підозра вручена ОСОБА_6 18.10.2017 р.в період часу з 17.20 год.по 17.25 год.,в присутності захисника,тому посилання захисника на відсутність обґрунтованої підозри повністю спростовані.
Відсутність у матеріалах клопотання розписки ОСОБА_6 про вручення йому цих матеріалів сама по собі не має наслідком залишення клопотання слідчого без розгляду,як вважає захисник,або автоматичної відмови у його задоволенні.
Ця обставина,за умови її об*єктивного встановлення,є підставою для реагування на адресу керівника відповідного органу прокуратури,який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні,щодо дотримання вимог процесуального закону під час проведення досудового розслідування.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного,слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри, а також відомості про його особу: ОСОБА_6 ,хоча і раніше не судимий,однак не працює,зрозумілих джерел доходів не має,як і постійного місця проживання в м.Запоріжжі.Соціальні та родинні зв*язки підозрюваного з батьками,які мешкають окремо в іншому місті, не є настільки міцними та впливовими на поведінку ОСОБА_6 ,щоб утримати його від продовження злочинної діяльності та гарантовано забезпечити виконання ним процесуальних обов*язків,належну процесуальну поведінку,запобігти ризику втечі як особи,який загрожує кримінальне покарання.
Крім того,напад на потерпілого ОСОБА_7 був вчинений за місцем мешкання його з сім*єю,з попереднім стеженням за його звичками,разом з ним проживає дружина-свідок ОСОБА_9 .
Обізнаність підозрюваного про адресу мешкання потерпілого та свідка робить високим ризик незаконного впливу на них з боку підозрюваного або в його інтересах інших осіб,що перешкодить ефективному досудовому розслідуванню.
Знаходячись на волі,підозрюваний має можливість підтримувати зв*язки з особами,які причетні до цього кримінального провадження та не затримані,що перешкодить ефективному розслідуванню.
З урахуванням встановлених обставин,тяжкість злочину,в якому підозрюється ОСОБА_6 ,свідчить про суспільну небезпечність цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку,тому є високим ризик втечі підозрюваного від правосуддя з метою уникнути можливо покарання,продовження злочинної діяльності,незаконного впливу на потерпілого та свідків,запобігти яким,обравши менш суворий запобіжний захід,ніж тримання під вартою,вочевидь неможливо.
Захисник при розгляді клопотання навів аналіз практики Європейського суду з прав людини з питань,пов*язаних з обмеженням права особи на свободу і особисту недоторканість,та нагадав слідчому судді обов*язок ретельно перевірити обґрунтованість клопотання з огляду на наведені ним приклади судових рішень.
Слідчий суддя обов*язково враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини,а також практику Європейського суду з прав людини,згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Водночас,Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те,що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Зважаючи на суспільний інтерес,який,з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, слідчий суддя з урахуванням викладеного обирає відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
Слід зауважити, що обрання запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту неможливе, враховуючи встановлені судом характеристики особи та тяжкість злочину, у вчиненні яких підозрюється особа, крім того, осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання ОСОБА_6 своїх процесуальних обов'язків в якості підозрюваного та обвинуваченого, досудовим розслідуванням не встановлено, що унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України,при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,слідчий суддя зобов*язаний визначити розмір застави,достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов*язків,передбачених цим Кодексом.
Водночас,за змістом ч.4 п.1 цієї ж статті,слідчий суддя,суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину,вчиненого із застосуванням насильства або погрози його застосування.
Враховуючи ,що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням предметів,схожих на ніж та пістолет,якими нападники погрожували насильством потерпілому та свідку, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розміру застави не визначає.
Керуючись ст.177,179,180,181,182,183,184,193,196 КПК України, слідчий суддя,-
Застосувати відносно ОСОБА_6 ,підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 ,ч.1 ст.289 КК України,запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з 17 жовтня 2017 р. з 22 год.25 хвилин по 15 грудня 2017 року 22 год.25 хвилин включно.
Ухвалу для виконання направити уповноваженій службовій особі Запорізького СІЗО, вручити копію ухвали підозрюваному,захиснику та прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1