Дата документу Справа №
Справа № 33/778/728/17 Головуючий в 1-й інстанції - Ярошенко А.Г.
Єдиний унікальний № 333/2911/17 Доповідач в 2-й інстанції - Фомін В.А.
Категорія - ст. 130 ч. 1 КУпАП
13 жовтня 2017 року м. Запоріжжя
Суддя Апеляційного суду Запорізької області Фомін В.А., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Білицького Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2017 року стосовно нього, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення,
постановою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2017 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 320 грн.
Як зазначено в постанові, 21.05.2017 року приблизно о 23 год. 04 хв. ОСОБА_2 в м. Запоріжжя на перехресті Автозаводська - Привокзальна, керував автомобілем MAZDA6, реєстраційний номер НОМЕР_2, з ознаками алкогольного сп'яніння, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції проігнорував його клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням на стаціонарному лікуванні та розглянув справу без його участі. Жодних повісток або будь-якого листа від Комунарського районного суду м. Запоріжжя він не отримував. Постанова районного суду від 20.06.2017 року йому не вручена до теперішнього часу, а про її існування він дізнався тільки 12.09.2017 року. Таким чином, вважає, що наявні всі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. По суті скарги просить скасувати постанову районного суду та закрити відносно нього провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанова винесена з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права без участі правопорушника, поліції та свідків. Вказує, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння та не відмовлявся від проведення огляду; на його прохання надати сертифікат відповідності на технічний прилад Драгер працівники поліції йому відмовили; також поліцейські відмовили в його проханні проїхати до лікарні на перевірку його стану та повідомили, що вони складають протокол про відмову у проходженні медичного огляду. Крім того, зазначає, що під час складання протоколу будь-які свідки були відсутні, після телефонного дзвінка одного з поліцейських підійшли двоє незнайомих йому людей та, привітавшись з поліцейськими як друзі, розписалися в заздалегідь заповнених документах. В порушення вимог ст. 283 КУпАП суд формально послався на докази, які містяться в матеріалах справи, не проаналізувавши їх та не надавши їм належної правової оцінки.
Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Білицького Є.М., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
У відповідності до вимог ст.ст. 289, 294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_2 участі в судовому засіданні не приймав. Останній клопотав про перенесення розгляду справи, однак клопотання фактично судом розглянуто не було. Додані ОСОБА_2 документи підтверджували факт його перебування на лікуванні з 18.06.2017 року по 26.06.2017 року.
Вказані обставини, свідчать про те, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження можна визнати поважними, внаслідок чого цей строк підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті, слід зазначити наступне.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що 21 травня 2017 року приблизно о 23 годині він в районі перехрестя вулиць Автозаводська-Привокзальна в м. Запоріжжі, керував автомобілем Mazda-6 АР2467СТ, і його було зупинено працівниками поліції (на його переконання незаконно). Між ним і поліцейськими виникло непорозуміння і працівники поліції, всупереч вимогам Закону, обвинуватили його в тому, що він вживав алкогольні напої та запропонували пройти тест на місті за допомогою приладу «Драгер». Він спочатку відмовився, але під час складання протоколу в присутності свідків погодився пройти тест, але працівники поліції йому відмовили, оскільки вже склали протокол. Окрім цього, вважав, що свідки, зазначені в протоколі, є знайомими поліцейських і прибули на місце за їх вказівкою.
До пояснень ОСОБА_2 суд ставиться критично, оскільки вони суперечать наявним в матеріалах справи доказам.
Так, з матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БР №270582 від 21 травня 2017 року, згідно якого ОСОБА_2 роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП, він отримав копію постанови, що засвідчив своїм особистим підписом (а.с. 1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5); направленням на огляд водія ОСОБА_2 до КУ "ЗОНД" з метою виявлення стану сп'яніння від 21 травня 2017 року (а.с. 6); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я (а.с. 7, 8); рапортом інспектора поліції (а.с. 9); відеозаписами, які містяться на доданому до матеріалів справи DVD-R диску, на якому зафіксовані обставини події 21.05.2017 року.
Твердження апелянта про те, що суддя суду першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, лише частково є слушними, однак не можуть бути підставою для скасування прийнятого судом рішення, оскільки, за виключенням пояснень ОСОБА_2, у судовому засіданні суддя дослідив всі наявні у справі докази і надав їм належну оцінку. Під час апеляційного перегляду справи права ОСОБА_2 були відновлені в повному обсязі, докази досліджені повторно і висновки судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнані обґрунтованими.
Доводи ОСОБА_2 про те, що поліцейськими у якості свідків були залучені зацікавлені особи є безпідставними і спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи. Аналогічне можна зазначити і щодо пояснень останнього про те, що він в подальшому погодився проходити огляд на стан сп'яніння.
Твердження апелянта про те, що він під час події не перебував в стані алкогольного сп'яніння не свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення, адже диспозицією ст. 130 КУпАП, окрім іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом і факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджений наявним і дослідженими в судовому засідання доказами.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, оскільки врахував характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав стягнення у межах встановлених цим Кодексом.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2017 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік - залишити без змін.
Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Запорізької області В.А. Фомін