Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний №336/3867/17 Головуючий у 1 інстанції: Дацюк О.І.
Провадження №22-ц/778/3367/17 Суддя-доповідач: Кримська О.М.
17 жовтня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Кримської О.М.,
суддів: Дашковської А.В.,
Подліянової Г.С.,
секретаря Евальд Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Запоріжгаз» про зобов'язання надати інформацію,
У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувсь до суду з позовом до ПАТ «Запоріжгаз» про зобов'язання надати інформацію.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2017 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Особи, що беруть участь у справі, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки) (а.с.16-17).
Представник ПАТ «Запоріжгаз» не з'явився до апеляційного суду, причини неявки в судове засідання не повідомив, будь - яких письмових клопотань не надходило.
З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності представника ПАТ «Запоріжгаз».
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3, посилаючись на Закон України «Про доступ до публічної інформації», просив суд зобов'язати ПАТ «Запоріжгаз» надати інформацію щодо використання коштів, виділених на встановлення населенню індивідуальних газових лічильників, оскільки відповідачем йому було відмовлено у наданні такої інформації (а.с.1).
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_3, суду першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, оскільки при визначенні підсудності позову необхідно керуватись вимогами ст. 109 ЦПК України, а саме позови пред'являються в суд за місцезнаходженням відповідача ПАТ «Запоріжгаз»: вул. Заводська, 7 м. Запоріжжя, яке територіально відноситься до Вознесенівського району м. Запоріжжя.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що відмова відповідача у наданні інформації порушує його права споживача, а отже його позов може бути також подано на підставі п.5 ст. 110 ЦПК України за місцем проживання споживача, безпідставні, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону.
Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
У статті 1 наведеного Закону під терміном «споживач» розуміється фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22).
У розумінні даного Закону «продукція»- це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19 статті 1), а «послуга» - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Відповідно до преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації» цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Таким чином, положення Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюються на спірні правовідносини, оскільки надання публічної інформації не є послугою у розумінні цього Закону, а тому до даного спору підсудність, передбачена пунктом 5 частини першої статті 110 ЦПК України, не може бути застосована.
У даному випадку, підсудність повинна визначатися за загальними правилами, встановленими статтею 109 ЦПК України, а саме за місцезнаходженням (проживання) відповідача.
За вимогами ч.1 п.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів, не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 317 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2017 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий О.М. Кримська
Судді: А.В. Дашковська
Г.С. Подліянова