264/3866/17
2/264/1769/2017
"06" жовтня 2017 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Мирошниченка Ю. М. , при секретарі Ковальовій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.07.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1809, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Відповідачка ОСОБА_2 має реєстрацію за вказаною адресою, проте з січня 2016 року там не проживає, не сплачує комунальні послуги та не приймає участі в утриманні квартири, що ставить позивачку у скрутне матеріальне становище. В квартирі не знаходиться ніяких особистих речей відповідача. Позивачка просила визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала вимоги, просила позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник у судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи в їх відсутність. Відповідачка не заперечує проти визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі позивачки.
Суд, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов знайшов своє підтвердження представленими доказами і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.07.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1809, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, а також витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 37937121 від 22.07.2014 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності № 24552663 від 22.07.2014 року встановлено, що ОСОБА_1 є власником ? частки двокімнатної квартири АДРЕСА_3.
З викладеного суд дійшов висновку про те, що позивачка - ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_3, а отже, наділена повноваженнями звернення до суду з будь-яких питань, що пов'язані з володінням та користуванням цим майном.
Згідно акту обстеження від 26.07.2017 року, проведеного головою комітету самоорганізації населення «Центральний», встановлено, що відповідачка по справі ОСОБА_2 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, однак не проживає з січня 2016 року по теперішній час.
Свідки ОСОБА_4 ОСОБА_5 в своїх письмових поясненнях підтвердили факт відсутності відповідачки ОСОБА_2 за спірною адресою з січня 2016 року.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені
строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до частини 2 статті 405 Цивільного кодексу України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
З наведеного суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідачка не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 більше року, вона втратила право користування цим житловим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 174, 209 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, ст.72 ЖК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_4.
На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ю. М. Мирошниченко