Справа № 229/3077/17
Провадження №2/229/1519/2017
19 жовтня 2017 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Панової Т.Л.
за участю секретаря Костіної І.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, і просить, посилаючись на ст. 405 ЦК України, визнати відповідача таким що втратив право користування квартирою № 13 по вул. Козацька,74 м.Дружківки, оскільки відповідач не проживає в квартирі без поважних причин з серпня 2016року
В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги. Пояснила, що відповідачка є її дочкою. За проханням відповідачки вона зареєструвала її в своїй квартирі, 13 по вул. Козацька,74 м.Дружківки, як члена сім"ї. Однак з моменту реєстрації і до теперішнього часу відповідачка в квартирі не проживала. В них склалися неприязні стосунки. Де перебуває донька, їй не відомо, вона її не шукала. Посить її позов задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з"явилася. До суду надана судова повістка з позначкою про неможливість вручити повістку відповідачу через його відсутність за місцем реєстрації. Інше місце проживання відповідачки суду не відоме.
Суд прийняв рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 (колишня вул.Чапаєва) м.Дружківки Донецької області (а.с.4).
В зазначеній квартирі, за згодою позивача, 25 серпня 2016року була зареєстрована як член сім"ї , її донька ОСОБА_2, 1978року народження, що визнається позивачем. (а.с.10).
Позивач стверджує, що відповідач не проживає в її квартирі з серпня 2016року. На підтвердження своїх доводів позивач надав до позову Акт обстеження, який складений 08.08.2017року комісією комунального підприємства "Комсервіс" (а.с.15), в якому зазначено, що в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 Остання по даному адресу не проживає з серпня 2016року, речей у квартирі немає. Зі слів ОСОБА_1 місцезнаходження ОСОБА_2 невідоме.
Відповідно до ст.405 ЦК України члени сім"ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону, та втрачають право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Виходячі зі змісту ст. 405 ЦК України, відповідач, як член сім"ї позивача - власника квартири, втрачає право користування цим житлом, у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і позивачем.
Доказів, що між позивачем та відповідачем встановлена інша домовленість , суду не надано.
Із адресної довідки вбачається, що відповідач був зареєстрований в квартирі позивача лише 25 серпня 2016року (а.с.10).
Відповідно до ст. 2 закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Отже, відповідачка тільки з 25 серпня 2016року стала проживати в квартирі позивача.
До суду з даним позовом позивач звертається 21 серпня 2017року.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов"язана дія чи подія, яка має юридичне значення. (ст. 251ЦК України).
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, діями або годинами (ст.252ЦК України) .
Строк визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. (ст. 254 ЦК України).
Відповідно на момент звернення до суду з цим позовом, строк , передбачений ст. 405 ЦК України не закінчився. Член сім"ї власника житла має право бути відсутнім в цьому житлі протягом одного року незалежно від причин відсутності. Отже відповідачка може бути відсутньою в квартирі позивача до 25 серпня 2017року незалежно від причин.
Відповідно до ст. 9 ч. 4 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим примушенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для задоволення даного позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215,223 -226 ЦПК України, суд -
в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Т. Л. Панова