Єдиний унікальний номер № 229/2582/17
Номер провадження 2-а/229/97/2017
Категорія 87
18 жовтня 2017 року Дружківський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого-судді- Гонтар А.Л.
при секретарі Костенко В.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Михайлішиної С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити призначення пенсії на пільгових умовах,
позивач ОСОБА_3 10.07.2017 року звернулась до Дружківського міського суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити призначення пенсії на пільгових умовах.
Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що на час звернення до відповідача вона мала страховий стаж більше ніж 27 років, працюючи на ПАТ "Шахта ім. О.Ф. Засядька".
Втім відповідач до пільгового стажу не врахував період роботи позивача на ПАТ "Шахта ім. О.Ф. Засядька" з 01 травня 2012 року по 28 лютого 2015 року та з 01 квітня 2015 року по 31 жовтня 2015 року.
27 березня позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пільгової пенсії за віком. Проте у призначенні пільгової пенсії позивачці було відмовлено, оскільки немає можливості провести перевірку достовірності виданих документів, які фактично знаходяться у м. Донецьку, пр-т Засядька, 9а.
Позивачка вважає такі дії відповідача незаконними та просить скасувати рішення УПФУ в м. Дружківці №655 від 25 травня 2017 року, а також зобов'язати відповідача здійснити призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" з часу її звернення до відповідача, тобто з 27.03.2017 року.
Позивач у судове засідання не з'явилась, надала заяву з клопотанням розглядати справу у її відсутності, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити, визнавши дії відповідача незаконними та зобов'язавши УПФУ в м. Дружківці здійснити призначення ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах, починаючи з 27.03.2017 року.
Представник відповідача у судове засідання з'явилась, позовні вимоги не визнала та пояснила наступне.
Управління не може погодитися із адміністративним позовом з наступних підстав.
За змістом пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком № 1 виробництва, робіт, професій,посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Тобто, для встановлення права на пенсію за віком з вищезазначених підстав необхідна підстава, зокрема, зайнятість повний робочий день на підземних роботах.
27 березня 2017 року позивач звернулась до управління з заявою про призначення пенсії на підставі пункту "а" частини першої статті 13 Закону України.
Відповідно до наданих документів позивач має пільговий стаж 5 років 10 місяців 10 днів, оскільки до пільгового стажу не враховано стаж роботи на ПАТ "Шахта імені О.Ф.Засядька" (далі шахта) за періоди:
-з 28 листопада 2008 року по 30 листопада 2008 року - оскільки відповідно до Довідки про спуски в шахту від 28 лютого 2017 року № 15 о/к вказано "простої", а отже спусків до шахти не було;
-05 вересня 2011 року по 16 вересня 2011 року - оскільки за даними Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28 лютого 2017 року № 15 о/к, яка видана шахтою (далі -довідка) цей період не входить до пільгового стажу;
-01 травня 2012 року - 28 лютого 2015 року та 01 квітня 2015 року -31 жовтня 2015 року - оскільки не має можливості здійснити перевірку достовірності виданих документів.
ПАТ "Шахта імені О.Ф.Засядька" перереєстрована у м.Авдіївка Донецької області, проте виробничі потужності знаходяться у м.Донецьк.
Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженого розпорядженням КМУ № 1275 від 02 грудня 2015 року, м.Донецьк Донецької області входить до цього переліку.
Абзац 7 пункту 20 Порядку № 637 доповнено постановою КМУ № 1028 від 09 грудня 2015 року наступного змісту: в разі розміщення підприємств,установ, організацій на тимчасово окупованій території України або в районах проведення АТО можливе підтвердження спеціального стажу за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно даних, наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 2006 року по 2012 роки позивач дійсно отримувала заробітну плату на шахті, трудовий стаж у спірний період зараховано за кодом ЗП3013А1.
Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі ПФУ) № 7-6 від 10 червня 2004 року "Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування", № 26-1 від 05 листопада 2009 року "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам ПФУ", №22-2 від 08 жовтня 2010 року "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та № 25-2 від 03 грудня 2013 року "Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08 жовтня 2010 року № 22-2", якими затверджувались "Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства", встановлено код підстав для обліку спец стажу за № ЗП3013А1 для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
На підставі цього та з урахуванням наданих довідок шахтою до пільгового стажу позивачки управлінням зараховано періоди з 06 червня 2006 року по 27 листопада 2008 року, з 01 грудня 2008 року по 04 вересня 2011 року та з 17 вересня 2011 року по 30 квітня 2012 року.
Щодо періодів спец стажу позивачки з 01 травня 2012 року по 28 люте 2015 року та 01 квітня 2015 року по 31 жовтня 2015 року, то в Індивідуальних відомостях про застраховану особу у розділі "Відомості за звітний рік по спец стажу" відсутні.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 поняття "страховий стаж", та саме наявність страхового стажу, а не трудового стажу пов'язується з набуттям особою певних прав,в тому числі на призначення пенсії.
Згідно зі статтею 24 Закону страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, аніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільно участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, аніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, аніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідних доплати до суми страхових внесків таким чином щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, аніж мінімальний страховий внесок.
Система персоніфікованого обліку введена з 01 липня 2000 року.
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, за період роботи позивача на шахті страхові внески не були сплачені взагалі за період з 01 березня 2015 року по 31 березня 2015 року та з 01 листопаду 2015 року по 28 люте 2017 року, що обумовлює неможливість включення цього періоду ані до загального страхового стажу, ані до пільгового стажу.
На підставі п.4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1 при прийманні документів, орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємства, установи та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно п. 4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту у наданих документів для призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, підміняючи дискреційні функції управління.
Таким чином, підсумовуючи викладене, можна зазначити, що на теперішній час позивачу недостатньо спец стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому управління, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсій позивачу діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Просять відмовити у задоволенні позовної заяви.
Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Судом встановлено, що 27 березня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до УПФУ в м. Дружківка із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно наданих матеріалів вибачається, що позивач ОСОБА_3 працювала з 23 травня 2006 року по 27 люте 2017 року підземним фельдшером з повним робочим днем ??в шахті.
Трудовий стаж позивача підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 (а.с.9-10).
Згідно рішення № 655 від 25 травня 2017 року Управління Пенсійного Фонду України в місті Дружківці Донецької області ОСОБА_3 було відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що вона не має необхідних 10 років пільгового стажу. На період звернення із заявою про призначення пенсії страховий стаж позивача складав 27 років 00 місяці 01 день, стаж пільгової роботи склав 05 рік 10 місяців 10 днів. (а.с.8).
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Відповідно до рішення №655 від 25 травня 2017 року до пільгового стажу ОСОБА_3 не зараховано періоди її роботи з 01 травня 2012 року по 28 лютого 2015 року, з 01 квітня 2015 року по 31 жовтня 2015 року на ПАТ "Шахта ім. О.Ф. Засядька", оскільки немає можливості провести перевірку достовірності виданих документів. (а.с.8)
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо відмови відповідача у призначенні пільгової пенсії відповідно до пункта „а" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" з підстав не подання всіх належних документів, які підтверджують наявність пільгового стажу, для призначення пенсії.
Відповідно до пункта "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року.
Судом встановлено, що позивач працювала на роботах, передбачених Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 23 травня 2006 року по 27 люте 2017 року, що підтверджується записами в трудовій книжці, індивідуальними відомостями про застраховану особу (а.с.9-10,11-14).
Відповідач наведених обставин не заперечує, але, вважає, що позивачу не може бути зараховано у пільговий стаж період з 28 листопада 2008 року по 30 листопада 2008 року - оскільки відповідно до Довідки про спуски в шахту від 28 лютого 2017 року № 15о/к вказано "простої", а отже спусків до шахти не було; період з 05 вересня 2011 року по 16 вересня 2011 року - оскільки за даними Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28 лютого 2017 року № 15о/к, яка видана шахтою цей період не входить до пільгового стажу; з 01 травня 2012 року по 28 люте 2015 року та з 01 квітня 2015 року по 31 жовтня 2015 року, оскільки довідка про період роботи видана підприємством, яке знаходиться на території, яка тимчасово непідконтрольна Української владі.
Суд, вважає, що позивач набула пільгового стажу за період з 01 травня 2012 року по 28 люте 2015 року та з 01 квітня 2015 року по 31 жовтня 2015 року, тому відмова УПФУ в місті Дружківці Донецької області у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірною.
Суд, не може погодитись з доводами представника відповідача, що в призначенні пільгової пенсії треба відмовити, оскільки довідка про період роботи, видана підприємством, яке знаходиться на території, яка тимчасово непідконтрольна Української владі.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка . Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 відповідно до якого, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Трудова книжка є основним документом для підтвердження стажу роботи лише у разі якщо в ній містяться всі необхідні, правильні і точні записи про стаж роботи, у тому числі і той, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Пунктом 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.1993 р. № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якому в п. 1.2 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_3 працювала з 23 травня 2006 року по 27 лютого 2017 року на підприємстві ПАТ "Шахта ім. О.Ф. Засядька" в якості фельдшера.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики України від 18.11.2005 № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком.
Так пільговий стаж позивача підтверджується наступними документами:
копією довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.15);
копією наказу №1012 від 05.06.2002 року (а.с.16);
копією наказу №1089 від 01.06.2007 року (а.с.18);
копією наказу №889к від 29.05.2012 року (а.с.20);
копією довідок №15 о/к від 28.02.2017 року про спуски до шахти (а.с.22-23).
У відповідності до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що спірний період роботи позивача не підтверджено відповідними документами, оскільки таке спростовуються матеріалами справи, якими є вищенаведені документи.
Суд знаходить також обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 період її роботи з 01 травня 2012 року по 28 люте 2015 року та з 01 квітня 2015 року по 31 жовтня 2015 року на підприємстві ПАТ "Шахта ім. О.Ф. Засядька", що підтверджується записами трудової книжки ОСОБА_3, в зв'язку з чим рішення УПФУ в м. Дружківка від 25 травня 2017 року підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що позивачем відповідачу було надано копію трудової книжки, де вказано спірний період роботи, що відноситься до пільгового стажу та довідку підприємства, про підтвердження того, що стаж відноситься до пільгового.
Довідка про підтвердження наявного спеціального трудового стажу від 28 лютого 2017 року № 15 о/к видана підприємством, яке знаходиться на території, яка тимчасово непідконтрольна Україниської владі.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивачем були надані індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_3 за період з 2000-2017 рік(а.с.11-14).
Крім, того, щодо невизнання довідки підприємства, яке знаходиться на території, яка тимчасово непідконтрольна Української владі, суд, вважає, що в Україні визнається та діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини і головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на які надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані та звані "намібійські висновки", які говорять про те, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватись, якщо їх невизнання тягне за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що "держави члени ООН зобовязані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки від імені або щодо Намібії, але, "утой час, як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дії як, наприклад, реєстрація народжень, смертей та шлюбів".
Європейський суд з прав людини послідовно розриває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі "Лоізіду проти Туреччини" Європейський суд обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справа "Кіпр проти Туреччини" та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova fnd Russia 23/02/2016 &142) Європейський суд приділив значну увагу аналізу цьому висновку.
Європейський суд констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов"язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного.
Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території згаданої влади, які мають відношення до сказного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами, або міжнародним організаціями, особливо судами. Вирішити інакше, означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".
Спираючись на сформульований у цій справі підхід, Європейський суд у справі "Мозер прот Республіки Молдова та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної строни (тобто, є окупованою)".
З цих підстав суд вважає, що неврахування відповідачем довідки №15 о/к від 28 лютого 2017 року щодо підтвердження трудового стажу ОСОБА_3, порушує її конституційне право на отримання належного пенсійного забезпечення.
Разом з тим, суд, не може задовольнити позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах, оскільки призначення пенсії відноситься до компетенції управлінь Пенсійного фонду, тому суди не можуть перебирати на себе функції призначення пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд виходячи за межі позовних вимог, дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 27 березня 2017 року, оскільки на підставі її заяви було прийнято відповідачем рішення 25 травня 2017 року про відмову в призначенні пенсії, яке підлягає скасуванню, та саме це посприяло зверненню з відповідним адміністративним позовом до суду за захистом порушеного права.
З огляду на вищезазначене, суд приходить висновку про відмову ОСОБА_3 щодо зобов'язання відповідача призначити їй пенсію.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 17, 52, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закона України "Про пенсійне забезпечення", і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Постанова № 583 від 12 жовтня 1992 р. Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення, суд -
позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити призначення пенсії на пільгових умовах задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області № 655 від 25 травня 2017 р. щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні їй пенсії за віком на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області розглянути заяву ОСОБА_3 від 27 березня 2017 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" з урахуванням пільгового стажу роботи за період з 01 травня 2012 року по 28 люте 2015 року та з 01 квітня 2015 року по 31 жовтня 2015 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Копію постанови надіслати особам які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання постанови.
Постанова набирає законної сили: через 10 днів з дня її проголошення, якщо продовж цього строку не подана апеляційна скарга; або після розгляду апеляційним судом у разі подання апеляційної скарги.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складання у повному обсязі.
Суддя: А. Л. Гонтар