Справа № 219/10888/17
Провадження № 2-о/219/974/2017
19 жовтня 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Любчика О.В.
секретаря Єлісеєвої С.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті його батька ОСОБА_2 який 02 серпня 2017 року помер в с.м.т. Зуївка м. Харцизьк Донецької області (тимчасово окупована територія Донецької області).
Для реєстрації в законному порядку факту смерті батька та отримання свідоцтва про смерть заявник звернулася до Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, але йому відмовили, оскільки подані ним документи не мають юридичної сили на території України.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть, оформлення спадщини.
Заявник в судове засідання не з'явився надавши заяву про розгляд справи у його відсутність.
Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, будучи повідомленим належним чином, свого представника до суду не направив. Листом від 05.10.2017 №15.14-93/4789 повідомив, що проти задоволення заяви не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 234 ЦПК України, суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Серед таких юридичних фактів у ст. 256 ч. 1 п. 8 ЦПК України визначений факт смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Як зазначено в ст. 257-1 ч. 1 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхнім представниками до суду за межами такої території.
Відповідно до ст. 257 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Заявник є сином померлого ОСОБА_2, що встановлено з свідоцтва про народження VI-HO №372861 від 05.08.1985 (а.с. 10).
ОСОБА_1, відповідно довідки від 13.09.2017 №1419112603, є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання (перебування): Донецька область, м. Бахмут, вул. Горбатова, 53/11.
Листом №15.14-93-3738 від 22.08.2017 року Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відмовив ОСОБА_1 у реєстрації смерті ОСОБА_2, посилаючись на пред'явлення документа, який не відповідає вимогам законодавства.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 суд приймає такі докази, надані заявником.
Відповідно до паспорта ВЕ 067304 виданого 23.11.2006, ОСОБА_2 народився 12 вересня 1961 року в селищі Зуївка міста Харцизьк Донецької області (а.с.7).
Згідно довідки про причину смерті № 21 від 02 серпня 2017 р., ОСОБА_2 помер 02 серпня 2017 року. Причина смерті: Інтоксикація. Злоякісне новоутворення гортані. Довідка видана лікарем ОСОБА_3 (а.с. 4).
Із свідоцтва про поховання встановлено, що ОСОБА_2 похований 03.08.2017 на кладовищі сел. Зуївка м. Харцизьк.
Дослідженими судом фотознімками з місця поховання знаходить підтвердження факт поховання ОСОБА_2, померлого 02.08.2017 (а.с. 16).
Згідно положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/ або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом із тим, суд вважає за необхідне, вирішуючи питання щодо оцінки доказів по справі про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.
Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади.
Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.
Згідно з пп.1 п.1, п.3 Наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, а саме: Державного реєстру актів цивільного стану громадян на території Донецької області - м. Харцизьк тимчасово припинено, до закінчення антитерористичної операції на сході України. Тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться, зокрема, на території міста Харцизьк Донецької області. Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.
На підставі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 в певний час.
Встановлення факту смерті має юридичне значення, оскільки у відповідності до ч.1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.
Керуючись ст.ст. 60, 212-215, 223,257-1, 259 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селище Зуївка м. Харцизьк Донецької області, померлого 02 серпня 2017 року в селищі Зуївка міста Харцизьк Донецької області, Україна.
Рішення, відповідно до ст. 257-1 ч.4 ЦПК України, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В.Любчик