18 жовтня 2017 року м. Київ К/800/33707/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року за заявою Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 807/2101/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі Закарпатської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 4572,42 грн,
встановив:
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, відмовлено у задоволенні заяви Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 807/2101/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі Закарпатської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 4572,42 грн.
Судами встановлено, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі № 807/2101/13-а задоволено позов управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4572,42 грн.
23 серпня 2013 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 807/2101/13-а, в якому стягувачем визначено управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області.
13 лютого 2017 року старшим державним виконавцем Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 53371317 з виконання виконавчого листа у справі № 807/2101/13-а, виданого 23 серпня 2013 року Закарпатським окружним адміністративним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі Закарпатської області заборгованості у розмірі 4572,42 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що зміна механізму адміністрування єдиного внеску, що відбулася у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII (далі - Закон № 406-VII), не вказує на правонаступництво органів доходів і зборів в частині обов'язків управлінь Пенсійного фонду України щодо контролю за виконаннями рішень судів зі сплати єдиного внеску.
Отже, органи Пенсійного фонду України закінчують усі наявні на день набрання чинності Законом № 406-VII процедури: перевірки, узгодження їх результатів та вимог про сплату боргу, оскарження рішень про застосування пені та фінансових санкцій, стягнення недоїмки.
Тобто, управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі Закарпатської області, в цьому випадку, є органом, який відповідно до Закону № 406-VII закінчує процедуру по стягненню боргу з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
Оскільки за управлінням Пенсійного фонду України у Тячівському районі Закарпатської області зберігаються повноваження із адміністрування єдиного внеску в частині завершення розпочатих процедур згідно з Законом № 406-VI, і позивач не втратив статусу стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № ВП № 53371317 у справі № 807/2101/13-а, то заява позивача про заміну сторони виконавчого провадження на Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області задоволенню не підлягає.
Водночас, із самої заяви про заміну сторони виконавчого провадження та долучених до неї документів не вбачається, що Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області.
Відповідно до статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Аналогічна норма передбачена положеннями Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), згідно із частиною 5 статті 15 якого - у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відтак, обов'язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, який у даному випадку відсутній.
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Законом № 406-VII внесено зміни до Закону № 2464-VI.
Частиною 4 статті 8 Закону № 2464-VI (в редакції Закону № 406-VII) визначено порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України (далі - ПК), та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи (підпункт 3-1 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI).
В силу вимог пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону № 406-VII процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом.
Закон № 406-VII набрав чинності 11 серпня 2013 року.
Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом № 404-VII. Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.
Відповідно до підпунктів 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 ПК (в редакції Закону № 404-VII) адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви. Зазначає, що функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування належать Державній фіскальній службі України та її територіальним органам як правонаступникам, реорганізованого шляхом перетворення Міністерства доходів і зборів та його територіальних органів.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень, в яких надана відповідна оцінка доказам, у тому числі доводам касатора, які він зазначав також у судах попередніх інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній аргументи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року за заявою Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 807/2101/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі Закарпатської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 4572,42 грн.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак