"18" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/14788/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Горбатюка С.А. Єрьоміна А.В.
секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,
за участю
представника позивача - Кирилюк А.С.
представник відповідача у судове засідання не з»явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного авіабудівного концерну «Антонов»
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2015 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року
у справі № 826/18962/14
за позовом Державної фінансової інспекції в м. Києві
до Державного авіабудівного концерну «Антонов»
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії (усунення порушень
шляхом виконання вимоги),
У грудні 2014 року Державна фінансова інспекція в м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного авіабудівного концерну «Антонов», в якому просили зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме виконати п. 2 та п. 3 письмової вимоги від 03.07.2014 р. № 26-08-14-14/9020 про усунення порушень.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року, адміністративний позов задоволено повністю. Зобов'язано Державний авіабудівний концерн «Антонов» виконати п. 2 та п. З Вимоги від 03.07.2014р. № 26-08-14-14/9020 "Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності у Державному авіаційному концерні «Антонов».
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державний авіабудівний концерн «Антонов» звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Державна фінансова інспекція в м. Києві направила на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі №826/18962/14 - без змін.
18 жовтня 2017 року у судовому засіданні представник Північного офісу Держаудитслужби подала до Вищого адміністративного суду України клопотання про заміну позивача у справі.
Своє клопотання мотивує тим, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби України» утворено Північний офіс Держаудитслужби, яка є правонаступником Державної фінансової інспекції в м. Києві.
За статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З урахуванням обставин справи та наведеної норми права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за потрібне задовольнити клопотання представника позивача та замінити Державну фінансову інспекцію в м. Києві на її правонаступника - Північний офіс Держаудитслужби.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 1.1.3.1 Плану роботи Державної фінансової інспекції в м. Києві на II квартал 2014 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного авіабудівного концерну «Антонов» за період з 01.09.2013 року по завершений звітний період 2014 року.
За результатами перевірки складено акт № 08-30/2067 від 04.06.2014, де зазначено наступні, виявлені під час перевірки, порушення Державним авіабудівним концерном «Антонов» законодавства при нарахуванні заробітної плати генеральному директору ОСОБА_5, а саме: зайво (безпідставно) донараховано та виплачено премії на загальну суму 9072,00 грн., та зайво нараховано внески до державних цільових фондів у сумі 3 397,46 грн.
Крім того, в порушення ст. 5 Закону України «Про оплату праці», п. 5.1.8, 5.1.11 Галузевої угоди, ст. 15 Закону України «Про колективні договори та угоди», ст. 97 КЗпП України за ревізійний період Концерном зайво нараховано та виплачено надбавку за високий професіоналізм, яка не передбачена Галузевою угодою на загальну суму 8 356,85 грн. і як наслідок - до зайвого проведення нарахувань на заробітну плату та перерахувань до державних цільових фондів на суму 3 129,64 грн., що призвело до завищення витрат на оплату праці у 2013, 2014 роках (звіт про фінансові результати (форма № 2, ряд. 240) на загальну суму 8 356,85 грн., та завищенням відрахувань на соціальні заходи у рядку 250 вказаного звіту на суму 3 129, 64 грн., чим порушено п. 16 П (С) БО 1.
За результатами розгляду заперечень відповідача від 13.06.2014р. № 121/4546 на акт № 08-30/2067 від 04.06.2014р., Державною фінансовою інспекцією в м. Києві надано висновки на заперечення від 02.07.2014 р. № 26-08-14-14/8959, згідно змісту яких, позивач не прийняв вказані заперечення.
На підставі виявлених порушень Держфінінспекцією в м. Києві направлено відповідачеві письмову вимогу від 03.07.2014 року № 26-08-14-14/9020 про усунення виявлених ревізією порушень, в якій вимагали:
1. Опрацювати матеріали ревізії та розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних у допущенні порушень осіб;
2. В порушення ч.4 ст.65 Господарського кодексу України, п.17 Контракту за перший квартал 2014 року генеральному директору Концерну ОСОБА_5 при несвоєчасному виконанні завдань, визначених контрактом, та погіршення якості роботи виплачена премія 30% до посадового окладу при виконанні планових обсягів робіт (послуг) за видами діяльності та премію в розмірі 70% до посадового окладу за повне та своєчасне сплачення обов'язкових платежів та податків до державного бюджету, позабюджетних та інших фондів, поточної заробітної плати на загальну суму 9 072,00 грн.;
Таким чином, за ревізійний період, внаслідок допущення вищезазначеного порушення законодавства при нарахуванні заробітної плати генеральному директору Концерну ОСОБА_5 зайво (безпідставно) нараховано та виплачено премії на загальну суму 9 072,00 грн, крім того, загальна сума зайво нарахованих внесків до державних цільових фондів складає 3 397,46 грн.
Вищезазначені порушення законодавства призвели до матеріальної шкоди (збитків) Концерну на загальну суму 12 469,46 грн.:
забезпечити стягнення коштів у сумі 9 072,00 грн., в тому числі стягнення їх з осіб з вини яких допущено порушення у порядку визначеному чинним законодавством;
провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 3 397,46 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
3. В порушення ст.5 Закону України «Про оплату праці», п.п.5.1.8, 5.1.11 Галузевої угоди, ст.15 Закону України «Про колективні договори та угоди», ст.97 КЗпП України за ревізійний період Концерном зайво нараховано та виплачено надбавку за високий професіоналізм, яка не передбачена Галузевою угодою на загальну суму 8 356,85 грн., і як наслідок - до зайвого проведення нарахувань на заробітну плату та перерахувань до державних цільових фондів на суму 3 129,64 грн.
Вищезазначені порушення законодавства призвели до матеріальної шкоди (збитків) Концерну на загальну суму 11 486,49 грн.:
забезпечити стягнення коштів у сумі 8 356,85 грн., в тому числі стягнення їх з осіб, з вини яких допущено порушення у порядку, визначеному чинним законодавством;
провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 3 129,64 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).
На адресу позивача відповідь від Державного авіабудівного концерну «Антонов» не надійшла, вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень підприємством не виконано, що і стало підставою для звернення, в інтересах держави, до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законність вимоги Держфінінспекції встановлена судами, тому вона підлягає виконанню відповідачем.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі - Положення №499/2011), зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (п.п. 4 п. 4 Положення №499/2011).
Відповідно до пункту 6 Положення №499/2011 Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням №499/2011 встановлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання регулюється Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. №550 (далі - Порядок №550).
Відповідно до пункту 2 Порядку №550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
За змістом пунктів 45, 46 Порядку №550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.
Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Згідно з пунктом 50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
З урахування викладеного суд касаційної інстанції зазначає, що органи державного фінансового контролю мають право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, що розглядається, ДФІ в м. Києві пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.
Вищезазначені висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14, від 13 травня 2014 року у справі № 21-89а14, від 18 вересня 2014 року у справі № 21-332а14, від 20 січня 2015 року у справі № 21-601а14, від 21 квітня 2015 року у справі № 21-96а15, від 26 травня 2015 року у справі № 21-330а15.
За таких обставин, дії ДФІ в м. Києві щодо спонукання підконтрольної установи в судовому порядку виконати вимогу про зобов'язання до використання права на судовий захист для стягнення збитків не узгоджуються із законодавством, є протиправними, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись статтями 55, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Клопотання Північного офісу Держаудитслужби про заміну позивача у справі - задовольнити.
Замінити Державну фінансову інспекцію в м. Києві її правонаступником - Північним офісом Держаудитслужби.
Касаційну скаргу Державного авіабудівного концерну «Антонов» - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі №826/18962/14 - скасувати.
Ухвалити нове рішення у справі.
У задоволені позову Північного офісу Держаудитслужби - відмовити.
Постанова може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді