19 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 766/13573/16-а
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Хайдарова І.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
доповідача, судді: Димерлія О.О.
суддів: Єщенка О.В., Бойка А.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 07 серпня 2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В жовтні 2017 року позивачка звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просила суд здійснити перерахунок та проводити виплату їй пенсії державного службовця у розмірі 87 відсотків від розміру заробітної плати, яка включає в себе: посадовий оклад, премії, надбавку за ранг та інші надбавки і премії, а також матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітної плати, починаючи з 21 вересня 2016 року; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням суб'єктом владних повноважень вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» (чинної на момент перерахунку пенсії після звільнення 2010 рік), яка встановлювала, що «інші виплати» входять до структури заробітної плати та повинні враховуватися при призначенні (перерахунку) пенсії.
За наслідками розгляду зазначеної справи Херсонським міським судом Херсонської області 07 серпня 2017 року прийнято постанову про задоволення позовних вимог.
Визнано протиправними дії Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії протиправними.
Зобов'язати Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області здійснити перерахунок та проводити виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця в розмірі 87% від розміру заробітної плати, яка включає в себе: посадовий оклад, премії, надбавку за ранг та інші надбавки і премії, а також матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітної плати, за якими були сплачені страхові внески, починаючи з 31 жовтня 2016р.
Також на користь ОСОБА_1 стягнуто судові витрати у сумі 551,21 грн. з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області.
Рішення суду першої інстанції мотивовано протиправністю дій відповідача щодо відмови у перерахунку і виплаті пенсії, оскільки отримані позивачем матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація грошових доходів, на які нараховувались внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повинні враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу та просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що відповідач зазначає, що Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.37-1 Закону України «Про державну службу», відповідно до яких пенсії в порядку та на умовах, визначених цим законом, не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Херсоні та отримує пенсію, як державний службовець призначену відповідно до норм Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII, чинного на час призначення пенсії.
19.09.2016 року ОСОБА_1 звернулась до УПФ з заявою про перерахунок пенсії за довідкою про складові заробітної плати від 16.09.2016 р. №16-02/202.
21.09.2016 року УПФ відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, що підтверджено відповідним протоколом №144 засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення.
Пенсійний фонд відмовив позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що законодавством не передбачено перерахунку пенсії, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».
При цьому, субєкт владних повноважень зазначив, що, відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення» №213 від 02 березня 2015 року, у зв'язку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону №3723 втратили чинність. У зв'язку з чим, з 01 червня 2015 року в порядку та на умовах, визначених вказаним законом пенсії не призначаються, а раніше призначені не перераховуються.
Крім цього, Пенсійним фондом вказано, що з 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ, відповідно до ст.90 якого, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись правовими висновками Верховного Суду України, виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії із врахуванням «інших виплат», так як на ці виплати були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.
Також суд вважав, що ОСОБА_1 має право на такий перерахунок з 31 жовтня 2016 року.
Апеляційний суд вважає, що правова позиція суду першої інстанції про наявність у позивача права на врахування «інших виплат» при призначенні пенсії відповідає статті 159 КАС України, у звязку з наступним.
Як свідчать матеріали справи, позивачу під час останнього перерахунку пенсії після звільнення у 2010 році не включили в її розрахунок матеріальну допомогу на оздоровлення та суми індексації заробітної плати.
Отже, правовідносини, які виникли між позивачем та субєктом владних повноважень повинні вирішуватися відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
В апеляційній скарзі апелянт наполягає на тому, що матеріальна допомога на оздоровлення носить разовий характер та не входить до складу заробітної плати, як і індексація грошових доходів населення, а тому такі виплати не можуть враховуватися під час призначення (перерахунку) пенсії. Крім того, на думку апелянта, сам факт утримання з вказаних виплат збору на обовязкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення їх до складу заробітної плати державного службовця. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не дав належну оцінку даному факту.
Колегія суддів проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, доводи апеляційної скарги, виходить з наступного.
Заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці»).
Структура заробітної плати включає в себе основну та додаткову заробітну плату, а також заохочувальні та компенсаційні виплати (ст.2 Закону України «Про оплату праці»).
Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу» (в редакції 2010 року), заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, із яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, із яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Узагальнюючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані «інші виплати», які включені в довідку для нарахування та обчислення пенсії, та на які нараховані і сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повинні бути включені до складу заробітної плати державного службовця і враховуватись при обчисленні розміру його пенсії.
Аналогічна правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, від 14 травня 2013 року у справі №21-125а13, від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13, від 06 листопада 2013 року у справі №21-350а13, від 04 березня 2014 року у справах №№21-3а14 та 21-14а14, від 03 червня 2014 року у справі №21-134а14, від 16 вересня 2014 року у справі №21-314а14, від 09 червня 2015 року №21-243а15.
Згідно з абз.2 ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
За таких обставин справи, протилежний висновок , викладений відповідачем у апеляційній скарзі з цього приводу є безпідставним та суперечить вказаним нормам пенсійного законодавства та практики Верховного Суду України.
Є також помилковими доводи апелянта, які були покладені і в основу оскаржуваного рішення про відмову у перерахунку пенсії, про те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII та новим Законом України «Про державну службу» не передбачено перерахунку пенсії державним службовцям.
Апеляційний суд вважає дані доводи такими, що не засновані на законодавстві, оскільки Пенсійний фонд при перерахунку позивачу пенсії у 2010 році невірно розрахував її та не включив «інші виплати» в її розрахунок, що і стало підставою для звернення ОСОБА_1М.у грудні 2016 року за захистом своїх прав.
Обґрунтовано вирішивши питання щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії, суд першої інстанції помилково визначився з датою такого перерахування, зазначивши дату, з якою звільнено позивача.
Апелянт заперечуючи проти цього, наполягає на тому, що виплата пенсії за минулий час регулюється частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Однак, як правильно зауважує апелянт, дана частина статті не може бути застосована до даних правовідносин, оскільки сторонами у справі не заперечувалося, що нараховані суми пенсії сплачувались позивачу вчасно та в повному обсязі.
Апеляційний суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосувати частину 4 статті 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Так, вказана правова норма встановлює, що перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Враховуючи, що заяву про перерахунок пенсії із врахуванням «інших виплат» та відповідну довідку подано позивачем 19 вересня 2016 року, то вона має право на перерахунок пенсії з 01 жовтня 2016 року.
Доводи апеляційної скарги Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області щодо стягнення судового збору з Державного бюджету, а не з Управління, є безпідставними та такими, що не відповідають положенням ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами якої суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, суд апеляційної інстанції на підставі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 202, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 07 серпня 2017 року змінити.
Викласти третій абзац резолютивної частини у наступній редакції:" Зобов'язати Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області здійснити перерахунок та проводити виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця в розмірі 87% від розміру заробітної плати, яка включає в себе: посадовий оклад, премії, надбавку за ранг та інші надбавки і премії, а також матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітної плати, за якими були сплачені страхові внески, починаючи з 01 жовтня 2016 р."
В іншій частині постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 07 серпня 2017 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.
Суддя-доповідач: О.О.Димерлій
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: А.В. Бойко