"18" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/12723/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Голяшкіна О.В. Калашнікової О.В.
за участю
секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,
представника позивача - Попової О.В.
представники відповідача - 1 та відповідача - 2 - не з»явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року
у справі №815/6477/15
за позовом Колективного підприємства "Продтовари"
до 1) Головного управління Держпраці в Одеській області,
2) начальника головного управління Держпраці в Одеській області,
про визнання незаконними дій та визнання протиправним наказу,
У листопаді 2015 року Колективне підприємство "Продтовари" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, начальника головного управління Держпраці в Одеській області про визнання незаконними дій та визнання протиправним наказу від 16.10.2015 року № 129.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року позов задоволено повністю.
Визнано незаконними дії Головного управління Держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці щодо проведення планової перевірки колективного підприємства „Продтовари" та витребування документів у колективного підприємства „Продтовари".
Визнано протиправним наказ Головного управління Держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці на проведення перевірки від 16.10.2015 року №129.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року апеляційну скаргу начальника головного управління Держпраці в Одеській області задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по справі № 815/6477/15 змінено, виклавши п. 3 резолютивної частини рішення у наступній редакції:
«Визнати протиправним наказ Головного управління Держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці на проведення перевірки від 16.10.2015 року №129 в частині, що стосується безпосередньо колективного підприємства „Продтовари"».
В решті Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по справі № 815/6477/15 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Держпраці в Одеській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Колективне підприємство "Продтовари" направило на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 жовтня 2015 року колективне підприємство «Продтовари» отримало повідомлення № 15/16.5/02-83 від 20.10.2015 року про проведення планової перевірки суб'єкта господарської діяльності. Вказане повідомлення було надане позивачу Головним управлінням Держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці та підписане начальником Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_6.
Повідомлення № 15/16.5/02-83 від 20.10.2015 року видане на підставі ст.4 закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У тексті повідомлення зазначено, що перевірку буде проведено з 03.11.2015 року по 09.11.2015 року на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, з питань нагляду та контролю за додержання законодавства про працю, зайнятості населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Позивач, не погоджуючись із діями Головного управління Держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці щодо проведення планової перевірки колективного підприємства «Продтовари» та витребування документів, а також з прийнятим наказом Головного управління Держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці на проведення перевірки від 16.10.2015 року № 129 звернувся до суду.
Вирішуючи справу по суті суди попередніх інстанцій виходили з того, що Головне управління Держпраці в Одеській області належить до переліку контролюючих органів, які мають право на проведення перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік лише у випадках передбачених пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014р. №71-VIII.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Так, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014р. №71-VIII направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства.
Отже, за своєю метою та змістом цей Закон покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини, зокрема і ті, які виникають у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Вказаним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності тих контролюючих органів, про які йдеться у пункті 41.1 статті 41 цього Кодексу. Зокрема контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.
Таким чином, обмеження на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами, встановлені Законом № 71-VІІІ стосується лише контролюючих органів, визначених у підпункті 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.
Відтак, беручи до уваги, що завданням Головного управління Держпраці в Одеській області є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, колегія суддів приходить до висновку, що Головне управління Держпраці в Одеській області не є контролюючим органом доходів і зборів в розумінні вимог пункту 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.
Отже, помилковим є посилання судів попередніх інстанцій на п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014р. №71-VIII.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що законодавцем було прийнято два нормативно-правових акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме:
- Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень якого у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України;
- Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", згідно з пунктом 8 Прикінцевих положень якого перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
З наведеного вбачається, що норми Закону № 76-VІІІ стосуються всіх контролюючих органів, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України, тоді як норми Закону № 71-VІІІ стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, тобто Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, адже критеріями визначення переліку суб'єктів господарювання, на яких такі обмеження не поширюються, є, зокрема, обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності чи імпорт певного виду товарів.
Такі положення вказаних нормативних актів роблять послідовною позицію законодавчого органу, яким в один день прийняті різні за змістом норми щодо одних і тих самих правовідносин, зокрема, щодо обмеження повноважень контролюючих органів у проведенні перевірок суб'єктів господарювання.
Таким чином, правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Головним управлінням Держпраці в Одеській області, регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII від 28.12.2014 року, а не Законом № 71-VIII, та в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року і закінчилися 01 липня 2015 року.
Оскаржуваний наказ прийнятий Головним управлінням Держпраці в Одеській області 16.10.2015 року та стосується проведення перевірки Колективного підприємства „Продтовари" у період з 03.11.2015 року по 09.11.2015 року, а тому не порушує обмеження на проведення перевірки, встановлені Законом № 76-VIII від 28.12.2014 року.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області - задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 815/6477/15 - скасувати.
Ухвалити нове рішення у справі.
У задоволені позову Колективного підприємства "Продтовари" - відмовити.
Постанова може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді