19 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9855/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В. М.,
суддів Рибачука А. І., Старунського Д. М.,
з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 29 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - виконуючий обов'язки начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_3, про визнання дій незаконними та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - виконуючий обов'язки начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_3, про визнання дій незаконними та скасування постанови у справі про порушення митних правил.
Позивач просив визнати незаконними дії виконуючого обов'язки начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 щодо винесення постанови у справі про порушення митних правил № 1004/20900/17 від 24.04.2017 та накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн за порушення частини 3 статті 470 Митного кодексу України (далі МК України);
скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 1004/20900/17 від 24.04.2017, а провадження у справі закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 29.08.2017 позивачу в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_2, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення. Зокрема, суд першої інстанції не врахував, що з моменту вчинення правопорушення (21.05.2016) до моменту винесення оскаржуваної постанови відповідача (01.04.2017) минув шестимісячний строк, визначений статтею 467 МК України, що виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення.
Апелянт просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 21.12.2016 та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Вислухавши суддю-доповідача, представника відповідача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
У справі встановлено, що постановою в. о. начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 № 1004/20900/17 від 24.04.2017 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 470 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Відповідно до оскаржуваної постанови відповідача ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 21.05.2016 через митний пункт пропуску «Грушів» Львівської митниці ДФС ввіз на митну територію України в митному режимі «транзит» транспортний засіб особистого користування марки «Peugeot», модель « 406», VIN № VF38EP8CE80480327, д.н.з. WPI40501, який зареєстрований на території ОСОБА_4. Станом на 01.04.2017 з митної території України ОСОБА_2 транспортний засіб не вивіз, чим порушив строки, встановлені статтею 95 МК України.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова відповідача була винесена в межах шестимісячного строку з дня виявлення триваючого правопорушення, тому підстави для її скасування відсутні.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку вказаним відносинам, враховує наступне.
Статтею 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно з частиною 3 статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 1 статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Стаття 467 МК України не визначає вичерпного переліку триваючих правопорушень.
Колегія суддів вважає, що триваючими визнаються правопорушення, які розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.
Крім цього, триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), які припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Таким чином, триваючі правопорушення слід розглядати з моменту їх офіційного виявлення, тобто з часу фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення, приписі, акті перевірки і т.д.
Зокрема, не вивезення автомобілів, що перебувають під митним контролем і щодо яких існує обов'язок вивезення за межі митної території України характеризується тривалою протиправною бездіяльністю, властивою триваючим правопорушенням.
Частиною 3 статті 470 МК України передбачено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів. Тобто, обов'язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку вивезення більш як на 10 діб, що вже свідчить про триваючий характер правопорушення. А тривати дане правопорушення може від кількох днів до кількох років, а тому вважається формально закінченим з моменту фіксування такого митним органом у встановленому порядку.
Поряд з цим, обґрунтованим є розгляд питання щодо накладення стягнення за порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 МК України, за підстав віднесення його до категорії триваючих не пізніше, ніж через 6 місяців з дня виявлення.
Згідно з даними програмно-інформаційного комплексу «Інспектор» та єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) було встановлено, що транспортний засіб марки «Peugeot», модель « 406», VIN № VF38EP8CE80480327, д.н.з. WPI40501, який був ввезений громадянином ОСОБА_2 21.05.2016, з митної території України станом на 01.04.2017 не вивозився та в інший митний режим поміщений не був.
Дані обставини встановлені митним органом 01.04.2017 близько 14 год. 51 хв. в процесі здійснення митних формальностей під час переміщення позивача ОСОБА_2 через митний кордон України, який в якості водія слідував в напрямку «виїзд з України» смугою руху «зелений коридор» транспортним засобом марки «Peugeot», модель « 406», VIN № VF38EP8CE80480327, д.н.з. WPI40501.
Враховуючи наведені обставини справи, апеляційний суд вважає, що вчинене позивачем порушення частини 3 статті 470 МК України було триваючим та фактично виявленим лише 01.04.2017, що зафіксовано в постанові у справі про порушення митних правил № 1004/20900/17 від 24.04.2017, тому строки притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення відповідачем не пропущено.
Крім того, апеляційний суд бере до уваги, що позивач не оспорює факту вчинення ним порушення митних правил, а посилається на недотримання відповідачем строку, встановленого частиною 1 статті 467 МК України, в межах якого може бути накладено адміністративне стягнення, який, як встановлено в ході судового розгляду, відповідачем дотримано.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від 29 серпня 2017 року у справі № 461/4375/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_5
судді ОСОБА_6
ОСОБА_7
Повний текст ухвали виготовлений 20.10.2017.