17 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9348/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Рибачука А.І., Качмара В.Я.,
участю секретаря Андрушківа І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ТВО командира в/ч НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України, військова частина НОМЕР_2 про визнання незаконним і скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 22.08.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ТВО командира в/ч НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України про визнання незаконним і скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно в оскаржуваному наказі вказав, що травма, яку зазнав позивач 29.01.2016 року є такою, що отримана в позаслужбовий час, однак на думку позивача, дана травма одержана на шляху прямування на службу, а тому пов'язана з проходженням військової служби.
Ухвалами суду від 21.12.2016 року та 20.03.2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, військову частину НОМЕР_2 та замінено первинного відповідача у справі - ТВО командира в/ч НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 належним відповідачем - командиром в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 в частині позовної вимоги про зобов'язання до вчинення дій.
Позивач зазначає, що 28.01.2016 року згідно рапорту вибув на слухання справ в Львівський апеляційний адміністративний суд та Тернопільський міськрайонний суд. Вказав, що окрім того, оскільки на той же день було призначено слухання адміністративної справи за його позовом в Івано-Франківському окружному адміністративному суді, то близько 17 години прибув до даного суду. Зазначив, що так як 28.01.2016 року робочий день закінчився, то вирішив переночувати за зареєстрованим місцем проживання у смт. Богородчани Івано-Франківської обл., а на місце служби прибути зранку. Звернув увагу суду, що 29.01.2016 року на шляху прямування на службу потрапив у дорожньо-транспортну пригоду (надалі -ДТП) і отримав тілесні ушкодження, в результаті чого запізнився на ранкове шикування у в/ч НОМЕР_1 . Вказав, що оскільки тілесні ушкодження отримані ним на шляху до місця служби, то останні безпосередньо пов'язані з проходженням військової служби. З огляду на зазначене, вважає оскаржений наказ, яким встановлено, що травма, яку зазнав позивач 29.01.2016 року, є такою, що отримана в позаслужбовий час, незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.
Оскаржуваною постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року в задоволенні позовної заяви - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що останнє розглянуте незаконним складом суду, оскільки при обставинах коли в головуючому під час судового засідання було відомо, що відносно останнього за моєю заявою здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженню, підлягали до задоволення вимоги моєї заяви про його відвід з вище викладених підстав. В якості відповідної судової практики долучаю копію ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 01.09.2017р.
Головуючий суддя у справі Ніколін В.В. та суддя Качмар В.Я. заявили самовідвід щодо розгляду вказаної справи, оскільки позивач подав заяву від 09.10.2017 року, яка отримала оцінку, як втручання у здійснення правосуддя.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості.
Частиною 1 ст. 30 КАС України визначено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 27-29 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Дослідивши матеріали даної справи, колегія суддів приходить до переконання, що викладені у заяві про самовідвід обставини підтверджуються наявними об'єктивними доказами, а тому з метою уникнення сумнівів у неупередженості складу суду заявлений самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 27, 30, 31, 205, 254 КАС України суд, -
Заяву головуючого судді у справі Ніколіна В.В., судді Качмара В.Я. про самовідвід задовольнити.
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді А.І. Рибачук
В.Я. Качмар