19 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9061/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В. М.,
суддів Рибачука А. І., Старунського Д. М.,
з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 303/3323/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 взводу № 2 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 1 взводу № 2 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позивач просив визнати незаконними дії відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови серії АР №688930 від 03.06.2017;
скасувати постанову відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності серії АР №688930 від 03.06.2017, а справу закрити.
Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом без поважних причин.
Ухвалу судді оскаржив ОСОБА_1, подавши на неї апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що строк звернення до суду пропущений ним з поважних причин, оскільки під час 10 денного строку оскарження постанови про адміністративне правопорушення він знаходився на навчанні. Вважає вказані обставини поважними причинами пропуску строку звернення до суду та просить поновити такий строк.
Апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу судді та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Вислухавши суддю-доповідача, апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Суддя суду першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що позивачем пропущено 10 денний строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачений ст. 289 КУпАП, оскільки її копію позивач отримав в день складання - 03.06.2017, а до суду звернувся 15.06.2017, тобто з пропуском передбаченого законом строку. Підстав для його поновлення суддя суду першої інстанції не знайшов.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками судді, а надаючи правову оцінку вказаним відносинам, враховує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Колегія суддів вважає, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин такий строк може бути поновлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як видно з матеріалів справи, позивач з адміністративним позовом звернувся до суду першої інстанції 15 червня 2017 року. Строк звернення до суду з позовом щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 03 червня 2017 року закінчився 13 червня 2017 року.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом позивач зазначає, що пропустив такий строк з поважних причин, оскільки він знаходився на навчанні.
На підтвердження вказаного позивач подав довідку Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу від 14.06.2017 №08/28-564, згідно якою він є студентом другого курсу денної форми навчання Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. З 12 червня 2017 року по 29 червня 2017 року в позивача проходила заліково-екзаменаційна сесія.
Апеляційний суд вважає, що наведені позивачем обставини є поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду, в тому числі з урахуванням необхідності забезпечення закріпленого ч.1 ст.6 КАС України права особи на судовий захист.
Зважаючи на викладене, з метою недопущення позбавлення позивача права допуску до правосуддя, колегія суддів вважає, що суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду, тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційні вимоги щодо ухвалення рішення по суті позовних вимог не ґрунтуються на положеннях законодавства.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ст. 199, ст. 204, ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 303/3323/17 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
судді ОСОБА_4
ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлений 20.10.2017.