17 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9411/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
за участі представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У липні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за № №0002521405 від 12.04.2017 року.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що за результатами проведеної позапланової документальної перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення за № №0002521405, яким Публічному акціонерному товариству "Івано-Франківський завод "Промприлад" визначено суму грошового зобов'язання за пенею в зв'язку з порушенням строків розрахунку в зовнішньоекономічній діяльності. На його думку, визначена оскаржуваним рішенням пеня в сумі 166 836,04 грн. до Товариства застосована безпідставно. Пояснив, що порушення валютного законодавства, за яке застосовуються адміністративно-господарські санкції, передбачені положеннями ГК України, а тому на них не поширюються норми податкового законодавства. Вважає, що оскільки ст.250 ГК України встановлено 6-ти місячний термін з дня виявлення порушення протягом якого такі санкції можуть бути застосовані, то відповідачем оскаржуване рішення прийнято протиправно та поза межами визначеного Законом терміну. Просив позов задоволити.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський завод "Промприлад". Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що в березні 2017 року Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «Промприлад» за період з 01.10.2014 року по 28.02.2017 року.
За результатами перевірки контролюючим органом складений акт від 31.03.2017 року за №222/09-19-14-05/05782912, згідно якого перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.
На підставі акту перевірки 12.04.2017 року ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №0002521405, відповідно до якого позивачу нараховано суму грошового зобов'язання по пені в розмірі 166 836,04 грн.
Згідно п.5.1 розділу 5 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. № 136 ДПІ у м. Івано-Франківську отримано повідомлення ПАТ «ВіЕс Банк» про порушення ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями листами від 06.01.2017 № 02-1/164 по договору №318 від 24.06.2016 року та від 06.03.2015 року за №09-3/4311 по договору за №117/15 від 09.09.2008 року.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що від нерезидента ООО «НПО ПРОМПРИБОР ХОЛДИНГ» на виконання умов контракту, надійшла валютна виручка, яку зараховані на поточний рахунок ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад»,відкритий в ПАТ «ВіЕс Банк», в сумах: 302,50 дол. США (банківська виписка від 26.02.2015, док. № 965383); 907,50 дол. США (банківська виписка від 27.02.2015, док. № 1198081) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 1 день; 337,50 дол. США (банківська виписка від 24.07.2015, док. № 1020886) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 148 днів; 1012,50 дол. США (банківська виписка від 27.07.2015, док. № 1091497) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 151 день; 325,00 дол. США (банківська виписка від 28.08.2015, док. № 1097171) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 183 дня; 975,00 дол. США (банківська виписка від 31.08.2015, док. № 1197648) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 186 днів; 125,00 дол. США (банківська виписка від 03.09.2015, док. № 116112) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 189 днів; 375,00 дол. США (банківська виписка від 04.09.2015, док. № 169267) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 190 днів; 200,00 дол. США (банківська виписка від 29.09.2015, док. № 1180777) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 215 днів; 600,00 дол. США (банківська виписка від 30.09.2015, док. № 1243151) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 216 днів; 750,00 дол. США (банківська виписка від 16.12.2015, док. № 656144) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 293 дня; 2250,00 дол. США (банківська виписка від 17.12.2015, док. № 716179) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 294 дня; 200,62 дол. США (банківська виписка від 15.01.2016, док. № 350185)! З порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 323 дня; 601,88 дол. США (банківська виписка від 16.01.2016, док. № 408486) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 324 дня.
24.06.2016 між ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» та нерезидентом Общество с ограниченной ответственностью «Берегиня» укладено договір №318.
На виконання даного контракту експортовано товар по ВМД № 006470 від 10.08.2016 на суму 2469,60 дол. США, з яких 2 469,59 дол. США частинами поступило на поточний валютний рахунок ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад»
Станом на 28.03.2017 валютна виручка в сумі 0,01 дол. США по розрахунках з нерезидентом ООО «Берегиня» за експортований товар згідно Договору № 318 від 24.06.2016 по ВМД № 6470 від 10.08.2016р. не поступала.
Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг). Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Законом України від 06.11.2012 року №5480-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошова кредитний ринок» внесено зміни до Закону №185/94-ВР, відповідно до яких Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 Законі №185/94-ВР.
Постановами Правління Національного банку України №758 від 01.12.2014; №160 від 03.03.2015; №354 від 03.06.2015; №58 від 03.09.2015; №863 від 04.12.2015; №140 від 03.03.2016 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94 іВР, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Постановами Правління Національного банку України №361 від 28.07.2016; №38 від 14.09.2016; №410 від 13.12.2016 встановлено, що розрахунки за операціями експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 120 календарних днів.
Відповідно до 1 ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Законом України від 02.12.2010 №2756-VI, що набрав чинності з 01.01.2011, вищевказану статтю доповнено частиною другою, згідно з якої зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Згідно пп.14.1.39. п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.265. п.14.1 ст.14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 58.2. ст. 58 ПК України податкове повідомлення - рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З 01.01.2011 (часу набрання чинності ПК України) санкції за порушення законодавства, яке не є законодавством з питань оподаткування, належали до грошових зобов'язань, застосування яких є можливим лише в межах строків, встановлених Податковим кодексом України.
Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем їх фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному судовому порядку.
Разом з тим, позивач безпідставно посилається на висновок Верховного Суду України щодо застосування ст.250 Господарського кодексу України, викладений у постановах від 16.01.2012 у справі №21-412а11 та від 04.11.2014 у справі №21-466а14, так як останній зроблений Судом відносно даної норми в редакції, яка діяла у 2007-2010 роках до набрання чинності ПКУ, тобто, іншої норми права, яка не поширюється на спірні правовідносини. Також, суд залишає без уваги постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі №21-163а11, від 10.07.2012 у справ №21-147а12 та від 27.05.2014 у справі №21-126а14, оскільки предметом спору у даних справах не було питання правомірності застосування штрафних санкцій за порушень встановлених термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційних скарг являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року у справі №809/951/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_3
судді ОСОБА_4
ОСОБА_5
Повний текст судового рішення виготовлено 18.10.2017 року