Справа № 727/7820/17
Провадження № 2-а/727/328/17
18 жовтня 2017 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.,
при секретарі Меренчук Р.Ю.
за участю позивача ОСОБА_1
за участю представника позивача ОСОБА_2
за участю представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Чернівці ОСОБА_4, де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог виступає Управління патрульної поліції в м. Чернівці, про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду, де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог виступає Управління патрульної поліції в м.Чернівці, з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності до відповідача Інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Чернівці ОСОБА_4
Посилається на те, що 18.06.2017 року інспектор роти №3 батальйону УПП в м.Чернівці ОСОБА_4 виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №653564 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення вимог ПДР за ч.1 ст.122 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Позивач вважає, що вказана постанова інспектора поліції винесена з грубим порушенням вимог законодавства України, що регулює дорожній рух, встановлює поведінку та правила учасників дорожнього руху, а також підстави, умови та порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності, оскільки інспектором було складено завідомо незаконну постанову, на підставі якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності жодних доказів, які б могли підтвердити його вину у скоєнні адміністративного правопорушення, а також позбавлено його можливості користуватись усіма процесуальними правами, які передбачені Законом, що потягло за собою прийняття незаконної та необґрунтованої постанови.
Стверджує, що він жодних правил не порушував, інспектор Управління патрульної поліції в м. Чернівці не отримавши від нього письмових пояснень, аргументів та доводів, не опитавши і не вислухавши свідків, які були на місці, не надавши жодних доказів щодо наявності в його діях події та складу правопорушення, виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
Вказує, що інспектор роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м.Чернівці ОСОБА_4, який з підстав передбачених ст. 222 КУпАП діє від імені органу Національної поліції, складаючи відносно нього постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП - грубо порушив вимоги ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 245, 251, 252 КУпАП, порушивши основний принцип провадження у справах про адміністративне правопорушення - це принцип суворого дотримання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення справи в точній відповідності із законом, не вказавши жодних доказів, на підставі яких встановив наявність скоєного ним адміністративного правопорушення та його винність у вчиненні, що призвело до однобічного, неповного та необ'єктивного дослідження та з'ясування всіх обставин справи.
Позивач вважає, що винних дій він не вчиняв, правил дорожнього руху не порушував.
На основі викладеного позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 653564 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, винесену інспектором Управління патрульної поліції в м. Чернівці ОСОБА_4 18.08.2017 року; провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити. Позивач вказав суду, що інспектор поліції повідомив йому, що він заважав виїзду із АЗС, хоча насправді цього не було. Його автомобіль був припаркований на парковці біля апарату кави, де він пив каву, при цьому, на його думку, його автомобіль не перешкоджав виїзду з АЗС «WOG». Інспектор поліції не надав йому ніяких доказів, з правами його не ознайомив. Просить задовольнити позовні вимоги.
Представник третьої особи в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову. Ствердив, що на відеозаписах з нагрудних бодікамер працівників поліції чітко видно, як поліцейський підійшов, належним чином представився водію, проінформував його про порушення вимог Правил дорожнього руху України, попросив пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивачеві було роз'яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.ст.268, 307, 308 КУпАП, розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 653564 від 18.06.2017 року з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за те, що позивач здійснив зупинку безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території, чим порушив п.15.9 «и» ПДР України, яким встановлено, що ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду зупинку заборонено.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії АР № 653564 від 18.06.2017 року, винесеної інспектором роти №3 батальйону УПП в м. Чернівці лейтенантом поліції ОСОБА_4, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень (а.с.7). З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 18 червня 2017 року о 13:45 год. керуючи транспортним засобом марки «Mercedes Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Героїв Майдану, 184-А в м. Чернівці, здійснив зупинку безпосередньо в місці виїзду із прилеглої території, чим порушив п.15.9 «и» ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Главою 19 КпАП України передбачено, що у разі виявлення адміністративного правопорушення, в тому числі передбаченого ст. 122 КУпАП, посадова особа органу Національної поліції має право розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та за результатами такого розгляду винести постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відносно даних вимог встановлено, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача ОСОБА_1 протокол не складався, а була винесена постанова серії АР № 653564 від 18.06.2017 року у справі про адміністративне правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП України, передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до пункту 15.9 «и» Правил дорожнього руху України встановлено, що ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду зупинку заборонено.
Разом з тим, доказів, які б свідчили про відсутність вини ОСОБА_1 в порушенні зазначених вимог Правил дорожнього руху України позивачем суду не надано. Разом з тим, як вбачається з дослідженого судом відеозапису № 1142 з нагрудних бодікамер працівників поліції встановлено та зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення.
Крім того, як вбачається з дослідженого судом відеозапису № 1140 з нагрудних бодікамер працівників поліції встановлено, що о 13:47:38 год. поліцейський підійшов до позивача ОСОБА_1, належним чином представився йому, проінформував його про порушення ним ПДР, та попросив пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивачеві було роз'яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268, 307, 308 КУпАП, розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення АР № 653564 від 18.06.2017 року з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Таким чином, враховуючи, що позивачем було порушено вимоги Правил дорожнього руху України, відповідач правомірно притягнув його до адміністративної відповідальності.
Суд вважає, що відповідачем, як уповноваженою особою Національної поліції, було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КпАП України.
Відповідно до ст. 252 КпАП України посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що під час винесення оспорюваної постанови, інспектор поліції розглядаючи справу з'ясував всі обставини, які підлягають з'ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно - правовими актами.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що постанова серії АР № 653564 від 18.06.2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Чернівці ОСОБА_4 законно та відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 6-14, 17, 45-46, 69-71, 90, 94, 99, 100, 158-163, 171 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Чернівці ОСОБА_4, де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог виступає Управління патрульної поліції в м. Чернівці, про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні постанови в той же строк з дня отримання копії постанови.