18 жовтня 2017 рокусправа № 336/4260/17(2-а/336/413/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.
судді: Іванов С.М. Головко О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 31 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя, в якому просив визнати дії відповідача щодо обчислення позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік протиправним, в цій частині розпорядженні управління від 25.07.2017 №3325 скасувати. Зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії у 2017 році з 21.07.2017 року з урахуванням різниці, що була виплачена раніше.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя області від 31 серпня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на підставі ч.2ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за його заявою від 21.07.2017 року, оформлене листом від 16.02.2017 року за № 266/Ч-1. Зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 21.07.2017 року відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильність застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що розмір пенсії позивача було перераховано відповідно до норм постанови Кабінету міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» від 23.04.2012 року № 327 із застосуванням показника
середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік. Згідно порядку переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано частиною 3 статті 45 Закону № 1058, відповідно до якого показник середньої заробітної плати під час переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Отже відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, оскільки позивачем було подано заяву про переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
У відповідності до вимог статті 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач перебував на обліку в управлінні пенсійного фонду та отримував пенсію за вислугу років, призначено відповідально до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 02.07.2017 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, де отримує пенсію за віком, яку було призначено у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»
17.07.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахування пенсії відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 роки).
Листом за № 266/Ч-1 відповідач повідомив, що з 21 липня 2017 року позивача було переведено на пенсію за віком, на підставі його заяви. Відповідно до вимог законодавства при переведенні з одного виду пенсії на інший, було застосовано показник середньої заробітної плати в галузях економіки за 2007 рік 1197,91 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 327 від 23.04.2012 року. Розмір пенсії розрахований вірно у відповідності до вимог чинного законодавства.
Не погодившись з цією відповіддю, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що липня 2017 року позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» вперше, тому відповідач повинен був розрахувати пенсію позивачу з урахуванням заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-IV) визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-IV) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Однак, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсі.
17 липня 2017 року позивач звернувся із заявою для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV вперше.
Тобто, мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону.
Крім того, після призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач продовжував працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 31 серпня 2017 року у справі № 336/42605/17-а (2-а/336/413/17) - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: О.В. Головко