12 жовтня 2017 рокусправа № 332/981/17(2-а/332/46/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,
без представників сторін;
апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя
на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2017 р. у справі № 332/981/17(2-а/332/46/17)
за позовом ОСОБА_2
до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
"04" квітня 2017 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя в якому просив визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком у відповідності до ст. 26, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити ОСОБА_2 пенсію за віком з 17 лютого 2017 року відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2017 р. у справі № 332/981/17(2-а/332/46/17) адміністративний позов ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в призначення ОСОБА_2 пенсії за віком у відповідності до ст.. 26, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по України за 2014, 2015, 2016 роки.
Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного Фонду України м. Запоріжжя призначити ОСОБА_2 пенсію за віком з 17 лютого 2017 року відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2017 р. у справі № 332/981/17(2-а/332/46/17), як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 25.02.2005 року перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Запоріжжя та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку, призначену на пільгових умовах, по Списку № 1 п. «а» ст. 13 у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після призначення пенсії позивач продовжував працювати та працював більше двох років після призначення пенсії.
З 25.02.2015 року позивач набув право на пенсію за віком на загальних підставах у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки досягнув загального пенсійного віку - 60 років і 17 лютого 2017 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три попередні роки, що передують зверненню з заявою про призначення пенсії.
Відповідно до розрахунку Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя позивачу відмовлено в призначенні пенсії та повідомлено, що показник середньої заробітної плати по Україні береться за 2007 рік, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 р. №327.
Не погодившись з відмовою Пенсійного фонду України, вважаючи її протиправною та необґрунтованою, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку що позивач відповідає всім вимогам для призначення йому пенсії у відповідності до статей 26, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пільгова пенсія зі зниженням пенсійного віку особам, які працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 призначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», хоча і обраховується за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата і доставка пенсій покривається за рахунок підприємства, на якому працювала особа, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон 1058-IV) та статті 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Статею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років, б) соціальні пенсії.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до пункту 2 Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, пенсія за віком на загальних підставах та пенсія за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку розраховується відповідно до Закону №1058, а Закон України «Про пенсійне забезпечення» визначає лише право особи на пільгову пенсію.
Статтею 26 Закону № 1058 визначено вік при досягненні якого призначається пенсія за віком за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Враховуючи викладене, переведення з одного виду пенсії на інший є зміною виду пенсії, що визначені статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У даній справі позивач з 25 лютого 2005 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пільг Закону України «Про пенсійне забезпечення» яка є різновидом пенсії за віком, отже в даному випадку не відбулося призначення пенсії чи переведення на інший вид пенсії, який було призначено за іншим законом, а тому законні підстави для перерахунку пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відсутні.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 29.11.2016 (справа №133/476/15-а), ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.08.2017 (№К/800/1122/17).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що у відповідності до статті 202 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2017 р. у справі № 332/981/17(2-а/332/46/17) - задовольнити.
Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2017 р. у справі № 332/981/17(2-а/332/46/17) - скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко