ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 жовтня 2017 року 12:00 год. № 826/4955/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - ГУ НП у м. Києві), Атестаційної комісії ГУ НП у м. Києві №4 (далі - Атестаційна комісія №4) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 03.05.2017 та від 20.06.2017, просить:
1) визнати протиправним і скасувати рішення Атестаційної комісії №4, яке викладено у протоколі засідання від 16.12.2015 ОП б/н, згідно з яким ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;
2) визнати протиправним та скасувати наказ заступника голови - начальника ГУ НП у м. Києві полковника поліції А.Є. Крищенка від 26.01.2016 №51 о/с в частині звільнення ОСОБА_1, капітана поліції, заступника начальника відділу №1 поліції №1 Шевченківсь-кого управління поліції зі служби в поліції;
3) зобов'язати ГУ НП у м. Києві поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді заступника начальника відділу поліції №1 Шевченківського управ-ління поліції;
4) стягнути з ГУ НП у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Під час розгляду справи позивач та його представник підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, визначених у адміністративному позові.
Представник відповідача ГУ НП у м. Києві просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на їх необґрунтованість.
Представник Атестаційної комісії №4 до судового засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, судова повістка повернулась без вручення з незалежних від суду причин, а тому згідно до ч. 11 ст. 35 КАС вважається врученою належним чином.
Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.
Заслухавши пояснення осіб, які прибули до судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Із вересня 2004р. по листопад 2015р. позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України, а наказом ГУ НП у м. Києві від 07.11.2015 №63 о/с позивача прийнято на службу до Національної поліції України та призначено на посаду заступника начальника відділу поліції №1 Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві (а.с. 85).
Наказом ГУ НП у м. Києві від 07.11.2015 №2 оголошено тимчасові штати апарату, органів і підрозділів ГУ НП у м. Києві (а.с. 114).
Наказом ГУ НП у м. Києві від 15.12.2015 №11 створено атестаційні комісії ГУ НП у м. Києві №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, затверджено професійний склад цих комісій, проведення атестування поліцейських ГУ НП у м. Києві призначено в період з 15 по 28 грудня 2015р. (а.с. 110-113).
Наказом від 17.03.2016 №6 оголошено штати ГУ НП у м. Києві згідно і перелік змін у штатах Національної поліції, згідно з відповідними додатками (а.с. 115).
Згідно з протоколом Атестаційної комісії ГУ НП у м. Києві №4 від 16.12.2015 позива-ча включено до затвердженого переліку осіб, які проходять співбесіду 16.12.2015 (а.с. 101).
Як зазначено в атестаційному листі від 16.12.2015, копія якого міститься у справі (а.с. 68), капітану поліції ОСОБА_1 (М-210640), заступнику начальника відділу Національної поліції у м. Києві, надано позитивну характеристику безпосереднім керівником, в якій серед іншого зазначено, що за період проходження служби в органах внутрішніх справ та на зай-маній посаді зарекомендував себе позитивно, професійно підготовленим, ініціативним, комунікабельним та юридично грамотним працівником. За висновком безпосереднього керівника позивач займаній посаді відповідає. За результатами тестування загальних навичок позивач, як зазначено у атестаційному листі, набрав 27 балів, а за результатами професійного тестування - 25 балів.
Також, у графі "Результати тестування" цього атестаційного листа зазначено наступне: "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".
Із вказаним висновком позивач ознайомлений 05.01.2016, що підтверджується його підписом у атестаційному листі.
Рішенням Атестаційної комісії №4, оформленим у протоколі від 16.12.2015 б/н, копія якого наявна у справі (а.с. 103), визнано, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність. Рішення прийнято за результатами дослідження атестаційного листа, а також декларації про доходи, послужного списку, інфор-маційної довідки, висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передба-чених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", інформації з відкритих джерел.
Не погодившись із таким висновком, позивачем оскаржено його до Апеляційної атес-таційної комісії північного регіону. Скарга позивача не була прийнята Апеляційною атес-таційною комісією північного регіону до розгляду з тих мотивів, що ним не було 60 і більше балів за професійний тест та тест на загальні здібності та навички, про що зазначено у протоколі ОП б/н від 15.01.2016, копія якого наявна у справі (а.с. 109).
Наказом ГУ НП у м. Києві від 26.01.2016 №51 о/с, копія якого наявна у справі (а.с. 12) на підставі атестаційного листа з висновком атестаційної комісії від 16.12.2015 капітана поліції ОСОБА_1 (М-210640), заступника начальника відділу поліції №1 Шевченківського управління поліції, 27.01.2016 звільнено зі служби в поліції згідно до п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).
Спірні правовідносини виникли у сфері проходження публічної служби і стосуються правомірності звільнення поліцейського за наслідками проходження атестаційної перевірки.
Як визначено у ч. 1 ст. 17 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію України" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №580), який набрав чинності 07.11.2015, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому прис-воєно спеціальне звання поліції.
Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580 передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублі-кування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцей-ськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції (абз. 1). Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції (абз. 2).
Тобто, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до Національної поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або шляхом проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Видання наказу про призначення є самос-тійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.
Суд зауважує, що Законом №580 не передбачено процедури переатестування колиш-ніх працівників міліції на предмет відповідності посаді під час прийняття їх на службу до поліції у випадку, передбаченому п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580. Відповідність позивача вимогам до поліцейських було, фактично, вирішеним ще на час видання наказу про прийняття його на службу в Національну поліцію України.
Мета та підстави атестування поліцейських визначено у ст. 57 Закону №580.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону №580 атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Наведені у ч. 2 ст. 57 Закону №580 підстави для проведення атестування є вичерп-ними, при цьому метою проведення такого атестування із будь-яких передбачених цією нормою підстав, аналогічно як і під час проведення атестації у визначеному Дисциплінарним статутом ОВС порядку, є вирішення можливості залишення особи на службі і як крайній захід пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей. Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, наведеною у постанові від 11.03.2014 у справі №21-13а14 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/38285905).
Визначення мети атестування як оцінки ділових, професійних, особистих якостей та рівня підготовленості поліцейських ГУ НП у м. Києві, на переконання суду, не свідчить про фактичне існування підстав для проведення атестування, встановлених вказаною вище нор-мою Закону. Визначена у ч. 1 ст. 57 Закону №580 мета атестування не є самостійною підста-вою для проведення такого атестування, адже перебуває у невід'ємному зв'язку з підставами, визначеними в ч. 2 цієї статті, і не передбачає проведення атестування без їх настання.
Таким чином, прийняття рішення про проведення атестування конкретного поліцей-ського може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Відтак до списку полі-цейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені ч. 2 ст. 57 Закону №580.
Відповідачем на надано до суду доказів про наявність підстав для атестування позива-ча і відповідно включенню його до списку поліцейських, які підлягають атестації, передба-чених ч. 2 ст. 57 Закону № 580, зокрема доказів того, що позивач мав бути призначений на вищу посаду чи переміщений на нижчу або щодо нього виявлено ознаки службової невідпо-відності, що в обов'язковому порядку в часі повинно передувати призначенню атестації.
Враховуючи, що, як зазначив суд вище, п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580 не передбачає переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповід-ності посаді, на яку їх вже призначено, для подальшого проходження служби в органах поліції, а також з огляду на відсутність доказів наявності підстав проведення атестації позивача, передбачених ч. 2 ст. 57 Закону №580, суд дійшов висновку про те, що атестування позивача проведено неправомірно та за відсутності визначених законом підстав.
Порядок проведення атестування поліцейських визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за №1445/27890 (далі - Інструкція).
Інструкція визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, устано-вах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професій-них, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Пунктом 2 розділу І Інструкції визначено, що керівники всіх рівнів зобов'язані забез-печити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням прин-ципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.
Згідно з п. 11 розділу IV Інструкції атестаційна комісія при прийнятті рішення роз-глядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який про-ходить атестування, а згідно з п. 3 розділу IV Інструкції атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.
Відповідно до п.п. 10, 11, 12 розділу ІV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією. Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
Пунктом 15 розділу ІV Інструкції передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
При цьому відповідно до п. 16 розділу ІV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Зміст викладених положень Інструкції вказує на те, що атестування поліцейських включає два етапи: тестування та співбесіду. В той же час тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.
Разом з тим положеннями Інструкції не визначено конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування, а також беручи до уваги зміст норми п. 16 розділу ІV Інструкції, можна дійти висновку, що під час співбесіди атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним п. 16 розділу ІV Інструкції, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.
Згідно з п.п. 20-23 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються прото-колом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у п. 15 цього розділу. Протоколи засідань атеста-ційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
Згідно з Інструкцією результати тестування обов'язково враховуються атестаційною комісією, проте вирішального значення вони не мають, адже повинні оцінюватися разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.
Відповідач не надав суду аргументованих доводів і доказів про те, що отримана позивачем кількість балів за тести, у контексті комплексної оцінки усіх використаних під час атестування матеріалів, свідчить про професійну (службову) невідповідність позивача займаній ним посаді.
У протоколі Атестаційної комісії №4 від 16.12.2015, копія якого наявна у справі, відсутні будь-які зауваження щодо трудової дисципліни позивача, а також обставин, які б свідчили про його службову невідповідність займаній посаді. З матеріалів справи не вба-чається, що Атестаційною комісією при проведенні атестування позивача враховувались та були дотриманими обов'язкові критерії оцінки кваліфікації поліцейського, передбачені п. 16 розділу IV Інструкції. Висновок відповідача про те, що за сукупністю оцінки усіх дослі-джених під час атестації документів позивач виявив себе як некваліфікований працівник, не слідує із жодного наявного у справі доказу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Атестаційної комісії №4, яке викладено у протоколі від 16.12.2015 ОП б/н, про службову невідповідність позивача займаній посаді, тому дане рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Враховуючи, що висновок атестаційної комісії від 16.12.2015 про службову невідпо-відність позивача займаній посаді став підставою для прийняття наказу ГУ НП у м. Києві від 26.01.2016 №51 о/с у частині звільнення ОСОБА_1, капітана поліції, заступника началь-ника відділу №1 поліції №1 Шевченківського управління поліції зі служби в поліції, суд дійшов висновку про те, що даний наказ є протиправним і підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) у разі звіль-нення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник пови-нен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Частиною 2 ст. 235 КЗпП передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Механізм здійснення розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100). Під час його проведення слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток позивача виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, а працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Так, абз. 3 п. 2 Порядку №100 встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з п. 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 розділу IV Порядку).
Згідно довідки Головного управління Національної поліції в місті Києві від 23.03.2016 №1292 про доходи загальна сума нарахованої позивачу заробітної плати за останні два місяці роботи, що передували звільненню, становить 11025 грн. (за листопад 2015р. - 4900 грн., за грудень 2015р. - 6125 грн.) (а.с. 116).
При цьому оскільки режим праці позивача не передбачає вихідних днів, до уваги судом береться календарна кількість днів у відповідний період, а саме - 61 день. А відтак, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 181 грн. (11025 грн./61 день).
В той же час суд наголошує, що період, за який позивачу необхідно здійснити виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починається з першого дня після звільнення і займаної посади, а саме - з 28.01.2016 р. по день, що передує рішенню суду про поновлення позивача на роботі - 19.10.2017, та становить 631 день.
При цьому, судом також враховано, що графік роботи (режим праці) позивача не передбачав вихідних днів, тому при обчисленні тривалості вимушеного прогулу суд виходив з кількості календарних днів, що минули з моменту звільнення позивача до дати винесення рішення суду у справі.
За таких обставин середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 114211 грн. (181 грн. х 631 день).
Щодо строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне. Як зазначено у клопотанні від 03.05.2017 представником позивача, з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва щодо оскарження свого звільнення позивач звернувся 22.02.2016 (справа №826/2739/16), що підтверджується відбитком штампу канцелярії суду на позовній заяві у цій справі, фотокопію якого позивачем надано суду.
Однак, як йдеться у цьому клопотанні, за наслідком непрофесійної юридичної консультації ОСОБА_1 було заявлено клопотання про залишення позовної заяви у справі №826/2739/16 без розгляду, яке судом задоволено та ухвалою Окружного адмініс-тративного суду міста Києва від 24.03.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ НП у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді залишено без розгляду (копія ухвали наявна у справі).
Поряд з цим, виявивши помилковість отриманої юридичної консультації щодо необ-хідності відкликання позовної заяви у справі №826/2739/16, позивач 25.03.2016 знову звер-нувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом у справі №826/4955/16, з огляду на що представник позивача просить визнати причини пропуску до суду у вказаній справі поважними.
Згідно з ч. 3 ст. 99 КАС для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається із вищезазначених обставин, звернення позивача до суду із цим позовом відбулось поза межами місячного строку, установленого ст. 99 КАС. Проте, дослідивши наявні у справі матеріали, а також вивчивши повідомлені представником позивача обста-вини, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, що стосуються оскарження наказу від 26.01.2016 №51 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Згідно з висновком Вищого адміністративного суду України, доведеного до відома суддів адміністративних судів постановою Пленуму цього суду від 29.09.2016 №11 "Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації", строк звернення до суду з позовом про скасування рішення (висновку) атестаційної комісії у разі, якщо до звернення до суду була використана апеляційна процедура в апеляційній атестаційній комісії і при цьому атестована особа отримала за результатами тестування менше 60 балів, починає перебіг з моменту ознайомлення особи з рішенням (висновком) атестаційної комісії.
Відповідно до п. 28 розділу ІV Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
Беручи до уваги вказані положення, суд зазначає, що фактично висновки атестаційної комісії мають для керівника поліції рекомендаційний характер, при цьому самостійно без прийняття наказу про звільнення поліцейського з посади такі висновки не порушують прав та/або інтересів поліцейського, щодо якого проводилась атестація, адже припинення служби в Національній поліції такого поліцейського здійснюється лише на підставі наказу відповідного керівника органу поліції про звільнення.
За таких обставин, на думку суду, оскарження висновку атестаційної комісії про невідповідність поліцейського займаній посаді та необхідність його звільнення без оскар-ження наказу про звільнення із займаною посади є беззмістовним, так як такий висновок не є беззаперечним свідченням подальшого звільнення атестованого поліцейського із займаної ним посади.
В той же час атестований поліцейський має право вимагати в суді скасування рішення (висновку) атестаційної комісії з метою захисту своїх прав, в результаті порушення яких і було прийняте оскаржене рішення (висновок) за умови, якщо ця вимога заявлена разом із ви-могою про скасування адміністративного акту, який завершує відповідну атестаційну процедуру.
Враховуючи викладене, суд вважає, що строк звернення із позовами у справах щодо звільнення поліцейських зі служби за результатами проведеної атестації починає перебіг з моменту їх ознайомлення з наказом про звільнення зі служби, виданого на виконання вис-новку атестаційної комісії. Наведена позиція відповідає висновкам Вищого адміністратив-ного суду України, викладеним в постанові від 07.06.2017 № К/800/30879/16 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/67035224).
За таких обставин суд не вбачає підстав для залишення без розгляду позовних вимог в частині оскарження рішення Атестаційної комісії №4, яке викладено у протоколі засідання від 16.12.2015 ОП б/н.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повнова-жень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору. В той же час доказів понесення інших судових витрат позивачем до суду не надано, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
У відповідності до п.п. 2-3 ч. 1 ст. 256 КАС негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, а також про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відтак, постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді заступника начальника відділу поліції №1 Шевченківського управління поліції та в частині стягнення з ГУ НП у м. Києві суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця слід допустити до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 69-71, 79, 86, 94, 128, 138, 158-163, 167, 256 КАС, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві №4, яке викладено у протоколі засідання від 16.12.2015 ОП б/н, згідно з яким ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ заступника голови - начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві полковника поліції А.Є. Крищенка від 26.01.2016 №51 о/с від 26.01.2016 в частині звільнення ОСОБА_1, капітана поліції, заступника начальника відділу поліції №1 Шевченківського управління поліції зі служби в поліції.
4. Зобов'язати Головне управління Національної поліції у місті Києві поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді заступника начальника відділу поліції №1 Шевченківського управління поліції;
5. Стягнути з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.01.2016 по 19.10.2017 у сумі 114211 грн. (сто чотирнадцять тисяч двісті одинадцять грн.).
6. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді заступника начальника відділу поліції №1 Шевчен-ківського управління поліції та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції у місті Києві суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця допустити до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з моменту отримання копії повного тексту постанови.
Суддя Д.А. Костенко