Копія
Справа № 822/2662/17
17 жовтня 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Ковальчук О.К. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 сільська рада Деражнянського району Хмельницької області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення особистого селянського господарства, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради за межами населеного пункту, викладену у листі від 17.08.2017 року за № Б-20126/0-11844/6-17 та зобов'язати відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради за межами населеного пункту.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у відмові щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, викладеній у листі від 17.08.2017 року № Б-20126/0-11844/6-17, відсутнє посилання на підстави, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що надав позивачу відповідь про те, що вищезазначена земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб та запропонував повторно звернутись до головного управління із заявою, до якої додати підтверджуючі документи про право користування цією земельною ділянкою. Вважає, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення з питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі повноважень, визначених законодавством.
Відповідно до ухвали від 12.10.2017 року Хмельницький окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу у письмовому провадженні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Суд встановив, що позивач звернулась до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів ОСОБА_2 сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
17.08.2017 року листом № Б-20126/0-11844/6-17 відповідач повідомив позивача, що зазначена земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб та запропонував повторно звернутись до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою, до якої додати підтверджуючі документи про право користування цією земельною ділянкою (рішення сесії місцевої ради/архівний витяг).
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує зазначене нижче.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
За змістом Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина 4 статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина 2 статті 14).
Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства), забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.
Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.
Суд встановив, що до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, позивач подала всі документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, а саме: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, погоджене ОСОБА_2 сільською радою викопіювання з кадастрової карти (плану), на якій зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.
Відповідач листом від 17.08.2017 року № Б-20126/0-11844/6-17 відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв'язку з тим, що вказана нею земельна ділянка перебуває у користування третіх осіб.
Ухвалою від 22.09.2017 року суд витребував у відповідача докази перебування цієї земельної ділянки у користуванні третіх осіб. Однак, станом на момент розгляду справи, відповідач зазначених доказів суду не надав.
Водночас, ОСОБА_2 сільська рада повідомила суд, що до сільської ради не надходило жодного запиту від головного управління Держгеокадастру про перебування земельної ділянки в користуванні третіх осіб; будь-яка інформація про наявність зареєстрованих прав третіх осіб на вищевказану земельну ділянку відсутня.
Згідно з положеннями частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В процесі судового розгляду відповідач не довів наявність зареєстрованих прав третіх осіб на спірну земельну ділянку, тому, відмова головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів ОСОБА_2 сільської ради Деражнянського району Хмельницької області є протиправною та підлягає скасуванню.
Позовна вимога про зобов'язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради за межами населеного пункту, не підлягає до задоволення з врахування зазначеного.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Відмовивши позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів ОСОБА_2 сільської ради Деражнянського району у зв"язку з перебуванням цієї земельної ділянки в користування третіх осіб, відповідач не здійснив правову оцінку поданих позивачем документів на їх відповідність вимогам статті 118 Земельного кодексу України. Зазначене, на думку суду, вказує на те, що подані позивачем документи відповідачем не розглянуті в порядку, визначеному земельним законодавством.
Тому, враховуючи відсутність між сторонами спору щодо їх змісту та повноти задоволення судом позовних вимог про обов'язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача щодо їх розгляду.
Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, Земельним кодексом України, статтями 3, 11, 69, 70, 71, 94, 160-163, 254 КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів ОСОБА_2 сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
Зобов'язати головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області розглянути звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів ОСОБА_2 сільської ради Деражнянського району Хмельницької області у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя/підпис/ОСОБА_3
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_3