13 жовтня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 вересня 2017 року, -
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 вересня 2017 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 320 (триста двадцять) гривень.
Згідно постанови, ОСОБА_3 03 липня 2017 року о 03 год. 55 хв. в м. Києві по вул. Васильківська, 1, керувала автомобілем «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер», згідно якого вміст алкоголю уОСОБА_3 становить 1,07%, у зв'язку з чим порушила вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_3подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 вересня 2017 року, а протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 130069 направити на доопрацювання.
ОСОБА_3 зазначає, що постанову суддею прийнято без урахування всіх фактичних обставин справи, а зібрані в ході судового розгляду докази, не є достатніми для визнання її винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Справа № 33/796/2518/2017
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП
Суддя у першій інстанції -Валігура Д.М.
Суддя апеляційної інстанції - Ященко М.А.
Посилається в своїй апеляційній скарзі на те, що суддею у постанові не вірно вказано, що ОСОБА_3 підтвердила свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки вона заперечувала свою винуватість в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні.
На думку апелянта, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що дії працівників поліції не були законними, так як на час зупинки ОСОБА_3. вони перевищили свої повноваження, без жодних на те підстав пред'явивши вимоги по зупиненню транспортного засобу, перевірці документів.
Також, як зазначає ОСОБА_2, суддя не звернув увагу на те, що в матеріалах справи в акті медичного огляду відсутній її підпис, а вона пояснювала причину, чому керувала автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, посилаючись на крайню необхідність, пов'язану з доставкою знайомого до медичного закладу.
На думку апелянта, суддею також не враховано того, що пристрій, за допомогою якого вимірюється стан алкогольного оп'яніння, має значну похибку.
Крім того зазначає, що працівник поліції не проінформував її про порядок застосування спеціального технічного засобу, не надав свідоцтва про його державну реєстрацію та свідоцтво про повірку, в порушення вимог ст. 268 КУпАП їй не роз'яснили в присутності свідків права та обов'язки особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, яка підтримала подану апеляційну скаргу і просила її задовольнити та направити на доопрацювання протокол про адміністративне правопорушення щодо неї, перевіривши матеріали справи та викладені в апеляційній скарзі доводи, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_3 03 липня 2017 року о 03 год. 55 хв. в м. Києві по вул. Васильківська, 1, керувала автомобілем «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер», згідно якого вміст алкоголю уОСОБА_3 становить 1,07%, у зв'язку з чим порушила вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, обґрунтовано і вмотивовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у порушенні п. 2.9 а) ПДР України, та на законних підставах притягнув її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вірно встановив суддя суду першої інстанції, винуватість ОСОБА_3 у порушення правил дорожнього руху - керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: даними протоколу про адміністративні правопорушення, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - приладу Драгер, яким встановлено перевищення допустимих меж алкоголю в організмі ОСОБА_3 (1,07%), поясненнями свідків (а.с.4).
Крім того, і сама ОСОБА_3. не заперечувала, що вживала того для алкогольні напої та керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Що стосується доводів ОСОБА_2 про те, що в акті медичного огляду відсутній її підпис, то зазначене не є безумовною підставною для скасування постанови судді, з урахуванням того, що ОСОБА_2 в протоколі про адміністративне правопорушення зазначила, що згідна з протоколом та вказала, що зобов'язується не керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 керувала у стані алкогольного сп'яніння за обставин крайньої необхідності, також не можуть бути підставою для скасування постанови судді, оскільки нею не надано жодних доказів, на підтвердження обставин, передбачених ст.18 КУпАП.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги в тій частині, що працівники поліції перевищили свої повноваження та їх дії не відповідають законним вимогам, оскільки ОСОБА_2 не наведено конкретних доказів на підтвердження зазначеного.
З огляду на викладене, рішення судді про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ухвалене на підставі належних, достатніх та допустимих доказів, є законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Підстав для скасування судового рішення та направлення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, немає.
У зв'язку з цим суддя суду апеляційної інстанції оскаржувану постанову залишає без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 вересня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Ященко