Справа № 33/796/967/2017Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції: Рибак М.А.
Головуючий в апеляційній інстанції: Маліновський О.А.
22 вересня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Маліновський О.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, який проживає АДРЕСА_1,
та його захисника Тарасенка Д.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2017 року щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Як зазначено у постанові, 26 січня 2017 року ОСОБА_4 о 04 год. 25 хв. по вул. Богдана Хмельницького, 11 у м. Києві керував автомобілем марки «Ленд Ровер», державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності свідків.
Вказаними діями ОСОБА_4 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за таке порушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою закрити провадження у справі.
Вважає, що суд першої інстанції не дослідив всі обставини, які необхідно було дослідити при розгляді цієї справи.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 зазначає, що суд не надав можливості особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності реалізувати свої права, які визначені ст. 268 КУпАП.
Так, ОСОБА_4 є громадянином Російської Федерації та має право постійного проживання на території України.
В постанові суд не дослідив дані обставини та зазначив у постанові, що ОСОБА_4 є громадянином України. Рідною мовою ОСОБА_4 є російська мова. Суд не забезпечив реалізацію прав особи, яка притягається до відповідальності, оскільки не роз'яснив йому право користуватися послугами захисника та перекладача. Це є грубим порушенням принципу законності та доступності кожного до справедливого суду.
Крім того, ОСОБА_4 в судовому засіданні в суді першої інстанції пояснив, що його зупинив співробітник державної служби охорони, хоча повноважень на зупинку транспортного засобу вказана особа не наділена. Не маючи таких повноважень посадова особа органів внутрішніх справ діяв з перевищенням службових повноважень.
ОСОБА_4 не заперечував проти проходження огляду на предмет алкогольного сп'яніння, проте працівники поліції пропонували йому пройти огляд за допомогою стаціонарного пристрою, трубка на якому вже була кимось використана, була забруднена. У нього виникало побоювання щодо небезпеки його здоров'ю після використання такого забрудненого пристрою.
ОСОБА_4 наполягав на проходженні такого огляду в медичному закладі, який має право проводити такий огляд, проте працівники поліції відмовилися проводити його до лікарського закладу, почали з ним грубо говорити, особливо після того як встановили, що він є громадянином Російської Федерації. Він весь час перебував в автомобілі, а через приблизно годину йому вручили протокол про адміністративне правопорушення та видали тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.
Жодного свідка, в присутності якого ОСОБА_4 відмовлявся би проходити медичний огляд поряд з його автомобілем не було, в чому і виникає сумнів щодо дотримання процедур, визначених законодавством.
Суд прохання ОСОБА_4 щодо необхідності викликати працівників поліції та свідків проігнорував та виніс судове рішення без дослідження обставин справи по суті.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушенням норм чинного законодавства. Суд першої інстанції не звернув на це уваги та не дослідив вказаний протокол на предмет правильного його складання або на відповідність його вимогам чинного законодавства України.
Суд не усунув недоліки та невідповідності такого протоколу у судовому засіданні.
Так в протоколі не зазначені адреса місце проживання свідків, що явно вказує на небажання працівників поліції аби вказаних осіб викликали до суду, який буде виносити постанову у справі.
Працівники поліції завідомо знаючи, що ОСОБА_4 є громадянином Російської Федерації не забезпечили реалізацію його прав щодо складання протоколу за участю перекладача.
Суд не дослідив тих обставин, що процедура, визначена законодавством України щодо того, що коли особа не бажає проходити на місці, то є підстава направити його до лікарського закладу. Фактично суд не встановив дійсних обставин справи та не зазначив про це у постанові. Формально підійшов до розгляду даної справи, а отже прийняв незаконне рішення суду.
ОСОБА_4 звернув увагу працівників поліції на те, що пристрій, яким вони намагаються провести його перевірку є використаним, а тому вимагав від них сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу, проте працівники поліції відмовилися виконати його законну вимогу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_4 та його захисника Тарасенка Д.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, допитавши свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП були повно, всебічно та об'єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка, керуючись законом суд прийшов до законного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями, а також поясненнями при апеляційному розгляді справи молодших інспекторів ГР Печерського РВ УПО в м. Києві ОСОБА_7 та ОСОБА_8, рапортом інспектора 10 роти 1 батальйону УПП в м. Києві ДПП Колядич І.Л., а також відеозаписом з відеореєстратора нагрудного знаку патрульного поліцейського.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі є безпідставними, не підтверджені належними доказами та повністю спростовуються відеозаписом з місця події, а також поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 при апеляційному розгляді справи, які підтвердили, що ОСОБА_4 визнав, що знаходився у нетверезому стані та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, а також поясненнями самого ОСОБА_4 при апеляційному розгляді справи.
Посилання ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, є безпідставними, оскільки він був присутній при розгляді справи в суді першої інстанції та будь-яких клопотань не заявляв.
Суд першої інстанції, врахувавши положення ст. ст. 33, 34 КУпАП, наклав на ОСОБА_4 стягнення, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП.
Постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_12 складу правопорушення апеляційним переглядом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2017 року щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.А. Маліновський