Номер провадження 2/754/5017/17
Справа №754/8468/17
19 жовтня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Грей О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 19.03.2016 року по даний час. У період перебування у шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Останнім часом сторони разом не проживають, відповідач не цікавиться дитиною, не надає допомогу на його утримання, не приділяє дитині увагу. Позивачка має намір вивезти дитину на оздоровлення за кордон, але відповідач відмовляється надати відповідний дозвіл. На підставі викладеного позивачка звертається до суду з даним позовом, в якому просить надати дозвіл на оформлення документів та на виїзд за кордон до Турецької Республіки малолітньої дитини ОСОБА_3 у період з 01.09.2017 року по 30.11.2017 року включно без згоди батька.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги, просила їх задовольнити, надати дозвіл на оформлення документів та на виїзд дитини за кордон у період з 01.09.2017 року по 01.09.2020 року включно у держави, перераховані у заяві.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, суд вважає можливим розглядати справу у його відсутність, за наявних у справі матеріалів.
Представник третьої особи у судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своєму листі просить розглядати справу в його відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19.03.2016 року по даний час.
У період перебування у зареєстрованому шлюбі у сторін по справі народилася дитина - син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як встановлено судом, останнім часом сторони разом не проживають, відповідач сином не цікавиться, не займається його вихованням, не спілкується з ним, не надає матеріальну допомогу.
На даний час мати дитини має бажання оздоровлювати дитину за межами України, для чого уклала відповідний Договір з туристичною фірмою, забронювавши відповідні поїздки. Але на неодноразові звернення до відповідача щодо надання згоди на виїзд дитини за кордон, вона відповіді не отримала, листи поверталися без вручення, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями.
Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які установлюються законом.
Відповідно до ч.2 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Згідно із ч.2 ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України" за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Крім того, відповідно до п.2 ч.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМ України №57 від 27.01.1995 року виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:
1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску;
2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків:
- якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;
- якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном;
- у разі пред"явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій;
- свідоцтва про смерть другого з батьків;
- рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
- рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
- рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;
- довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).
Позивачка ОСОБА_1, звертаючись до суду із вимогами до відповідача, просить надати дозвіл на виготовлення документів та виїзд за межі України малолітній дитині без згоди та супроводу його батька.
Суд вбачає, що наведені вище норми права не містять такого положення, що на підставі рішення суду про надання дозволу на виїзд з України дитині, яка не досягла 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків, дозволяється разовий виїзд дитини, і для кожної наступної короткострокової поїздки необхідно отримання нового рішення, у разі, якщо батько (мати) відмовиться від надання дозволу на виїзд своєї дитини за межі України, що сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків у всіх правах і обов'язків відносно своїх дітей, зокрема, ст. 155 СК України визначає, що здійснення батьками своїх прав по виконанню обов'язків мають ґрунтуватися на повній повазі до прав дитини та її людської гідності, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, що законодавством визначено права та обов'язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.
Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони на даний час не спілкуються, відповідач не надає згоду на виїзд дитини за кордон, що підтверджується належними письмовими доказами, при цьому суд приймає до уваги, що можливість отримання згоди у судовому порядку на виїзд дитини за межі України без згоди батька на даний час малоймовірна, приймає до уваги, що у судовому засіданні не надано жодного доказу, що виїзд за кордон дитини пов'язаний із виїздом на постійне місце проживання разом із матір'ю або довгострокове перебування за межами України з інших причин, а тому суд вважає, що внаслідок ухвалення рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 право батька на піклування, спілкування чи виховання дитини жодним чином не порушується і не обмежується.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215, 224-233 ЦПК України, ст. 150, 180 Сімейного Кодексу України, Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька - задовольнити.
Надати дозвіл ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянці України, на виготовлення та оформлення документів для виїзду за кордон неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди його батька ОСОБА_2.
Надати дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на тимчасові неодноразові поїздки за межі України до країн Шенгенської угоди, Турецької Республіки, Об"єднаних Арабських Еміратів, Арабської Республіки Єгипет, Сполучених Штатів Америки, Домініканської Республіки, Республіки Індонезія, Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка, Республіки Індія, Королівства Таїланд, Російської Федерації, Республіки Сейшельські Острови у супроводі його матері ОСОБА_1, яка буде забезпечувати проїзд, перебування за кордоном та повернення в Україну дитини у період з 01 вересня 2017 року по 01 вересня 2020 року включно без згоди та супроводу батька дитини ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: