справа № 164/2233/17
п/с 1-в/164/235/2017
11 жовтня 2017 року. Смт. Маневичі.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника Маневицької ВК (№ 42) ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гірка Полонка Луцького району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, засудженого 9 вересня 2015 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 6 років позбавлення волі, про застосування відносно засудженого Закону України «Про амністію у 2016 році», -
02 жовтня 2017 року адвокат ОСОБА_6 , звернувся в суд із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що оскільки, на його думку, є всі законні підстави для застосування відносно засудженого ОСОБА_5 Закону України «Про амністію у 2016 році», просив звільнити його від подальшого відбування покарання.
В судове засідання адвокат ОСОБА_6 не з'явився, однак до суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, яке просив задовольнити.
Заслухавши пояснення засудженого, який просить звільнити його від відбування покарання відповідно до Закону України «Про амністію у 2016 році», думку представника Державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)», який клопотання не підтримав, висновок прокурора, який заперечував щодо звільнення даного засудженого згідно Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 85 КК України передбачено, що на підставі закону України про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1 Закону України „Про застосування амністії в Україні” амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія не застосовується до осіб, визначених статтею 4 цього Закону.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 був засуджений Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 22 грудня 2014 року за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, Проте, під час відбування іспитового строку знову вчинив злочини, один з яких - умисний тяжкий злочин, і 21 травня 2015 року був засуджений Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2014 року, 6 місяців позбавлення волі, остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі (аркуші 8-9, 14-17, особової справи).
Крім того, вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 5 серпня 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, до покарання, призначеного за даним вироком приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2015 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 9 місяців (аркуші 25-26 особової справи).
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 вересня 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком і покарання за вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 серпня 2015 року остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі (аркуші 30-31 особової справи).
Відповідно до ст. 12 КК України (в редакції 2001 року) злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, є умисним тяжким злочином.
Згідно п. «в» ст. 4 Закону України „Про застосування амністії в Україні” амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких або/та особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
А тому, враховуючи те, що ОСОБА_5 в період відбування іспитового строку вчинив умисний тяжкий злочин, раніше судимий, що згідно п. «в» ст. 9 Закону України „Про амністію у 2016 році” та п. «в» ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», є обставинами, які виключають можливість застосування щодо нього Закону України „Про амністію у 2016 році”, суд приходить висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись ст. 85 КК України, ст. 1, 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», п. «в» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 про застосування відносно засудженого Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя
Маневицького районного суду ОСОБА_1