Справа № 161/8620/17
Провадження № 1-кп/161/495/17
м. Луцьк 20 жовтня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
Судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
особи, відносно якої надійшло клопотання: ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_4 : ОСОБА_5 ,
цивільного відповідача: ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката: ОСОБА_7 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_8 : ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката: ОСОБА_10 ,
представників:
служби у справах дітей при Луцькій міській раді: ОСОБА_11 ,
Луцького МРВ з питань пробації: ОСОБА_12 ,
розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, у кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016030010002523, від 08.06.2016 року, про вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, відносно неповнолітнього:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , учня 8-Б класу ЗОШ №24, раніше несудимого, -
Неповнолітній ОСОБА_4 , 03.06.2016 року, близько 21.00 год., знаходячись неподалік буд. АДРЕСА_2 , діючи зі злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, кинув в сторону групи дітей, які знаходились неподалік, уламок шиферу, яким влучив в око малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №67, від 19.01.2017 року, спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді:
проникаючого поранення склери з випадінням скловидного тіла, тотальний гемофтальм, гіфема правого очного яблука з відшаруванням сітківки правого ока з подальшим фіброзом скловидного тіла, частковою катарактою та вялопротікаючим посттравматичним увеїтом правого очного яблука, рани верхньої повіки, зовнішньої спайки повік правого ока, в ділянці правої брови, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою розладу здоров'я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на 1/3 не менш 33%, в даному конкретному випадку процент постійної втрати загальної працездатності 35%, рани за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше 6 діб.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.
Допитаний у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 дав показання про те, що він 03.06.2016 року, у вечірній час, знаходячись неподалік буд. АДРЕСА_2 , кинув в сторону групи дітей, які знаходились неподалік, уламок шиферу, яким він не виключає, міг влучити в око потерпілій ОСОБА_8 ..
Такі показання неповнолітнього ОСОБА_4 про обставини вчинення ним суспільно небезпечного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, підтверджуються зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
Показаннями в судовому засіданні: ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , відповідно батьків та бабусі малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , про те, що від ОСОБА_15 - відповідно їх сина та внука, та інших дітей, які 03.06.2016 року, у вечірній час гуляли неподалік буд. АДРЕСА_2 , їм стало відомо, що раніше незнайомий їм ОСОБА_4 , кидаючи шифер, його уламком влучив в око малолітньої ОСОБА_8 , чим спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження, про що ОСОБА_14 08.06.2016 року, з відповідною заявою звернулась у правоохоронні органи.
Про дані обставини фактично ствердили у суді свідки: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які дали показання про те, що лише ОСОБА_4 кидав камінням чи іншими предметами, які він підбирав із землі, в бік групи дітей, де в цей час знаходилась і малолітня ОСОБА_8 .. Після останнього такого кидка ОСОБА_4 , кинутий ним предмет влучив в око потерпілої, від чого вона отримала травму.
Рапортом чергового - інспектора Луцького ВП ГУНП у Волинській області - ОСОБА_18 , від 08.06.2016 року, про те, що з органу хорони здоров'я - лікаря Цимбаліста, надійшло повідомлення про спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.
Протоколом огляду місця події із фото таблицею до нього, від 08.06.2016 року, яким було оглянуто місце спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 - АДРЕСА_2 , яким зафіксовано, що на вулиці неподалік буд. №4, знаходяться будівельні матеріали, зокрема і будівельний шифер.
Висновком судово-медичного експерта за №67, від 19.01.2017 року, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_8 наявні тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого поранення склери з випадінням скловидного тіла, тотальний гемофтальм, гіфема правого очного яблука з відшаруванням сітківки правого ока з подальшим фіброзом скловидного тіла, частковою катарактою та вялопротікаючим посттравматичним увеїтом правого очного яблука, рани верхньої повіки, зовнішньої спайки повік правого ока, в ділянці правої брови, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою розладу здоров'я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на 1/3 не менш 33%, в даному конкретному випадку процент постійної втрати загальної працездатності 35%, рани за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше 6 діб.
Свідоцтвом про народження, згідно якого ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якого убачається що він, станом на 03.06.2016 року, не досяг віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
Таким чином, оцінивши в судовому засіданні наведені вище докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, про доведеність вчинення неповнолітнім ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, тобто спричинення необережного тяжкого тілесного ушкодження.
В судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 клопотала застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у виді його передачі під нагляд батька - ОСОБА_5 , строком на 1 рік.
В судовому засіданні, заслухавши, з приводу клопотання, думку: неповнолітнього ОСОБА_4 , його батька законного представника ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , які просили у задоволені такого клопотання відмовити, оскільки на їх думку не доведено вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння, законного представника потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 та їх представника - адвоката ОСОБА_10 , які вважають, що клопотання слід задовольнити, суд приходить до висновку, що клопотання підставне і підлягає до задоволення, оскільки:
Ст.498 КПК України передбачено, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог, передбачених ч.2 ст.97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст.105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Ч.2 п.3 ст.105 КК України передбачено, що суд зокрема застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють.
Таким чином, враховуючи що ОСОБА_4 , будучи особою, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченогост.128 КК України, що підтверджується наведеними вище доказами, навчається, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, має батька - ОСОБА_5 , який зобов'язаний взяти його під нагляд та на думку суду здатний забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою, суд приходить до висновку про застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд його батька - ОСОБА_5 , строком на 1 рік.
На думку суду, саме такий вид примусових заходів виховного характеру буде необхідним і достатнім для перевиховання і виправлення неповнолітнього ОСОБА_4 , попередження вчинення ним нових правопорушень.
Заперечення неповнолітнього ОСОБА_4 , його батька - законного представника ОСОБА_5 та захисника - адвоката ОСОБА_7 про те, що не здобуті докази вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються дослідженими у суді та наведеними в рішенні доказами.
За таких обставин, у відповідності до вимог, передбачених ч.2 ст.500 КПК України, судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів виховного характеру.
На підставі ч.1 ст.1166; ч.1 ст.1167 ЦК України, ст.128 та ст.129 КПК України, вирішуючи цивільний позов законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , до законних представників неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення з двох останніх:
в користь неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 матеріальної шкоди у сумі 57 782 грн. 31 коп., та 250 000 грн. моральної шкоди;
в його користь, понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 2 500 грн.,
суд вважає, що цивільний позов:
в частині матеріальної шкоди, підлягає до задоволення в повному об'ємі, оскільки повністю підтверджується фіскальними чеками про придбання ліків та проходження курсу відповідного лікування;
в частині моральної шкоди, підлягає до задоволення частково, враховуючи характер отриманих ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, у зв'язку з цим глибину понесених нею моральних та фізичних страждань, те, що вона позбавлена можливості вести активний спосіб життя, постійно лікуватися, при цьому суд враховує і її малолітній вік.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення солідарно із законних представників неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , на користь потерпілої ОСОБА_9 :
57 782 грн. 31 коп., матеріальної шкоди, 100 000 грн., моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає за необхідне стягнути солідарно із законних представників неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в користь законного представника потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 2 500 грн..
Керуючись ч.2 ст.97; ч.2 п.3 ст.105 КК України, ст.120; ст.128; ст.129; ст.370; ст.371; ст.372; ст.498; ч.2 ст.500 КПК України, на підставі ч.1 ст.1166; ч.1 ст.1167 ЦК України, суд -
Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, у кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016030010002523, від 08.06.2016 року, про вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд його батька - ОСОБА_5 , строком на 1 (один) рік.
Цивільний позов законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 до законних представників неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , про стягнення матеріальної шкоди задовольнити повністю, про стягнення моральної шкоди - частково.
Стягнути із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , солідарно:
в користь неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 :
57 782 (п'ятдесят сім тисяч сімсот вісімдесят дві) гривні 31 (тридцять одну) копійку - матеріальної шкоди та 100 000 (сто тисяч) гривень, моральної шкоди, в решті позову в частині моральної шкоди, відмовити, а всього у сумі 157 782 (сто п'ятдесят сім тисяч сімсот вісімдесят дві) гривні 31 (тридцять одну) копійку;
в користь ОСОБА_9 :
2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, витрат понесених на правову допомогу.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області, протягом 30 (тридцяти) днів з дня її оголошення, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Г О Л О В У Ю Ч И Й : ОСОБА_1