Справа № 161/6996/17
Провадження № 1-кп/161/436/17
м. Луцьк 20 жовтня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцька кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017030010001783 від 16.04.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-30.11.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.164 ч.1 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 100 годин, 18.10.2017 року знятий з обліку Луцького МРВ з питань пробації по відбуттю призначеного покарання.
-за ст. 389 ч.2 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Луцького міськрайонного суду від 30.11.2016 року за ст.164 ч.1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин та з 12.01.2017 року поставлений на облік в Луцькому МРВ з питань пробації, будучи 03.02.2017 року належним чином письмово ознайомленим з умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також про передбачену ст.389 ч.2 КК України кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, про що в останнього було відібрано підписку та 03.02.2017 року направлений для відбування громадських робіт до КП «Парки та сквери», що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 19 Волинської області, та якого зобов'язано приступити до відбування покарання з 06.02.2017 року.
Однак, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою ухилення від відбування призначеного покарання у виді громадських робіт, в період часу з 10.02.2017 року по 13.03.2017 року, з 20.03.2017 року по 30.03.2017 року та 11.04.2017 року по 27.04.2017 року, без поважних причин, не з'являвся до КП «Парки та сквери» для відпрацювання громадських робіт, чим злісно ухилився від виконання громадських робіт.
Таким чином, незважаючи на винесені письмові попередження, обвинувачений ОСОБА_4 , злісно ухилявся від виконання громадських робіт, чим порушив встановлені ст.37 та ст.40 КВК України, обов'язки, а саме порушив порядок та умови відбування покарання та не вийшов більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинив зазначений злочин. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом ухвалено не досліджувати інші докази по даному кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведено вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України.
Таким чином суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, спрямованими на ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, вчинив злочин передбачений ст. 389 ч.2 КК України.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, всі обставини справи, пом'якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, а також дані про особу обвинуваченого.
До обставин, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують його відповідальність, суд не вбачає.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, однак, свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання за яким характеризується із посередньої сторони, повністю відбув призначене судом покарання у вигляді громадських робіт, тому, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання йому слід призначити в межах санкції ст.389 ч.2 КК України у виді обмеження волі та на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, із встановленням іспитового строку, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і буде відповідати вимогам ст.65 КК України.
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.389 ч.2 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.