31.07.06
Справа №АС13/467-06.
За позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Медікус-Сумщина»
про стягнення 3138 грн. 89 коп.
Суддя ЛИХОВИД Б.І.
Представники:
від позивача Груздо Т.С.
від відповідача Фецак О.О.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 3138 грн. 89 коп. штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2005 році, відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів».
Відповідач подав заперечення проти позову, в якому зазначив, що на його підприємстві в 2005 році працювало 7 чоловік та 3 чоловіки за сумісництвом, тому він не зобов'язаний сплачувати позивачу штрафні санкції в сумі 3138 грн. 89 коп.
Відповідач подав заяву з урахуванням заперечень відповідача, в якій зазначив, що дійсно у звітному 2005 році на підприємстві відповідача працювало 7 штатних працівників та 3 чоловіки за сумісництвом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача і відповідача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХII від 21.03.1991р. зі змінами та доповненнями для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Статтею 20 вищевказаного Закону встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 зазначеного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб - в розмірі половини середньо річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі.
Згідно звіту про зайнятість інвалідів за 2005 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2005 році становила 9 чоловік, норматив складає 1 робоче місце, фактично на підприємстві у 2005 році не було створено робочих місць для працевлаштування інвалідів. Розмір середньої річної заробітної плати на підприємстві за 2005 рік становить 6277 грн. 78 коп.
Відповідно до п.3.1. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ поштово - річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року №338, у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік. При розрахунку цього показника не враховуються працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.
Бухгалтером ТОВ "Медікус-Сумщина" під час складання звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів при розрахунку показника середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік були помилково враховані працівники, працюючі за сумісництвом в кількості три чоловіки. Тому у рядку 01 "Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу осіб" замість сім чоловік вказано загальну кількість працівників, включаючи сумісників, яка становить - дев'ять чоловік.
Як встановлено судом, ТОВ "Медікус-Сумщина" не порушувало вимоги ст. 19 Закону, так як норматив щодо створення 1-го робочого місця для працевлаштування інвалідів установлюється до підприємств, на яких працює від 8 до 25 осіб, при цьому враховується середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, яка склала на ТОВ "Медікус- Сумщина" за 2005 рік - 7 чоловік.
За таких обставин відповідач не повинен сплачувати позивачу штрафні санкції за не створення таких робочих місць, у позивача ж відсутні підстави для звернення з даним позовом до суду, тому суд відмовляє в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.В позові відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД