Ухвала від 17.10.2017 по справі 821/667/17

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

17 жовтня 2017 року м. Київ К/800/33419/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26.05.2017 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 р.

у справі № 821/677/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Херсонській області

третя особа: публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк»

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Херсонській області звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26.05.2017 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 р. у справі № 821/677/17.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 2 КАС України у касаційній скарзі зазначаються ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Як встановлено суддею-доповідачем, у касаційній скарзі скаржником не зазначено ім'я (найменування), поштова адреса осіб, які беруть участь у справі (третьої особи).

Відповідно до ч. 5 ст. 213 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Як встановлено суддею-доповідачем, в порушення вказаних вимог, скаржником не додано до касаційної скарги копій касаційної скарги відповідно до кількості сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 р. виготовлена у повному обсязі 19.09.2017 р., тоді як касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції 13.10.2017 р., тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, клопотання про поновлення пропущеного строку матеріали касаційної скарги також не містять.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку з належними доказами та обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції, з огляду на які скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, визначений ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 цього Кодексу, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів ч. 4 ст.214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без руху.

2. Встановити Головному управлінню ДФС у Херсонській області строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.О. Бухтіярова

Попередній документ
69628658
Наступний документ
69628660
Інформація про рішення:
№ рішення: 69628659
№ справи: 821/667/17
Дата рішення: 17.10.2017
Дата публікації: 20.10.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку з доходів фізичних осіб