17 жовтня 2017 року м. Київ К/800/28296/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Рецебуринський Ю.Й. перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру 0741 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області, треті особи - Головне управління Національної поліції у Волинській області, Луцький відділ поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 серпня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1, в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, було залишено без руху та надано тридцятиденний термін для усунення виявлених в ній недоліків.
Відповідачу необхідно було вказати інші підстави для поновлення процесуального строку та надати до суду докази про поважність причин його пропуску.
Ухвала про залишення касаційної скарги без руху була отримана відповідачем 8 вересня 2017 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням.
Судом апеляційної інстанції справу розглянуто у відкритому судовому засіданні 4 жовтня 2016 року. Повний текст постанови виготовлено 5 жовтня 2016 року.
Відповідачем направлено заяву про поновлення строку касаційного оскарження рішення, в якій як на підставу пропуску строку посилається на те, що про існування оскаржуваної постанови дізнався 29 березня 2017 року під час судового засідання в Апеляційному суді Волинської області. При цьому, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції на адресу позивача не направлялася, а копію постанови отримано представником позивача - ОСОБА_3 лише 10 квітня 2017 року в суді першої інстанції після звернення до суду першої інстанції з відповідною заявою від 31 березня 2017 року.
Проте, таке твердження є помилковим, оскільки обчислення позивачем строку подачі касаційної скарги з часу одержання ним копії судового рішення апеляційного суду - суперечить вимогам частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, позивачем не надано доказів ненаправлення в порядку статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційним судом копії рішення, винесеного за результатами розгляду апеляційної скарги.
Також, як на підставу пропуску строку позивач зазначає, що перебував у відрядженні в м. Одесі з 10 по 23 квітня 2017 року, що підтверджується наказом від 7 квітня 2017 року №1к/04.17 "Про відрядження" та копією посвідчення про відрядження, що також не може слугувати належним підтвердженням пропуску строку.
Тобто, ті самі підстави, які були вказані позивачем при поданні касаційної скарги.
Оскільки, доказів про вжиття заходів для отримання судового рішення та, відповідно, підготовки й подання касаційної скарги в межах строку касаційного оскарження позивачем не надано, тому наведені ним обставини не свідчать про поважність причин пропущення процесуального строку.
Інших доказів неможливості своєчасного отримання копії постанови апеляційного суду позивачем не надано.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру 0741 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області, треті особи - Головне управління Національної поліції у Волинській області, Луцький відділ поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Й. Рецебуринський