11 жовтня 2017 року м. Київ К/800/24751/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Горбатюка С.А. Мороз Л.Л.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року
у справі № 826/5568/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні
системи"
до Київської міської митниці Державної фіскальної служби
про визнання дій протиправними та скасування рішення та картки відмови,
У квітні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та скасування рішення та картки відмови.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року, позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Київської міської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 100250005/2015/116875 від 01.12.2015.
Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000080/2 від 01.12.2015.
Скасовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2015/00137 від 01.12.2015.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що висновки митних органів про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, є необґрунтованим, а застосування митницею другорядного методу неправомірним.
Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська міська митниця Державної фіскальної служби подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" направило на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.01.2015 року між приватним акціонерним товариством «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) був укладений контракт № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 року на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті та за цінами визначеними у п. 1 і 2 цього контракту (далі - контракт).
02.03.2015 року між позивачем і ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) було укладено додаткову угоду № 1 від 02.03.2015 року до контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 року, якою змінено ціну товару за контрактом. Згідно тексту додаткової угоди № 1 від 02.03.2015 року до контракту підставою, що слугувала для зміни ціни товару була суттєва девальвація гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів внаслідок тяжкої економічної ситуації, яка склалася в країні покупця (позивача).
01.12.2015 року на виконання вимог зазначеного контракту, ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) здійснено поставку товару («вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі» сильногазована», що розфасована у скляних пляшках ємністю по 0,5 л) в обсязі 25 992 скляних пляшок за ціною 11 436,48 дол. США відповідно до контракту з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 02.03.2015, а саме: за ціною 0,44 дол. США за одну скляну пляшку ємністю 0,5 л.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» декларантом (ТОВ «Навіс Груп»), 01.12.2015 року до митниці (митний пост «Західний» Київської міської митниці ДФС) була подана вантажна митна декларація за № 1000250005/2015/116875, згідно з якою митна вартість товару була визначена відповідно до пп. 1 п. 1 статті 57 Митного кодексу України («за основним методом»), тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Разом з вантажною митною декларацією на підтвердження заявленої митної вартості товару та визначення такої вартості за основним методом декларантом 01.12.2015 року подано до митного органу наступні документи:
- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 12076159 від 25.11.2015 року;
- рахунок-фактуру (інвойс) № GE20150377 від 13.11.2015 року;
- пакувальний лист б/н від 13.11.2015 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткові угоди № 1 від 02.03.2015 року, № 2 від 10.06.2015 року і № 3 від 12.06.2015 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 року, стороною якого є виробник товарів, що декларуються;
- договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 25.11.2015 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 25.11.2015 року;
- сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEО2015 01/003985 від 13.11.2015 року;
- інші некласифіковані документи (платіжні доручення, свіфт-повідомлення);
- лист-довідка IDS BORJOMI GEORGIA LLC від 15.10.2015 року № LТ32-303/1410 стосовно того, що ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» є ексклюзивним дистриб'ютором продукції мінеральної води «Боржомі» на території України;
- лист IDS BORJOMI GEORGIA LLC від 27.03.2015 року № LТ32-591/1503 з відомостями про страхування експортних вантажів;
- копію митної декларації країни відправлення С2735 від 25.11.2015 року;
- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 100250005/2015/116875 від 01.12.2015 року.
За наслідками перевірки вказаних документів митний орган прийшов до висновку, що подані документи не підтверджують митну вартість товару, визначену за ціною договору, оскільки подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до умов поставки СІР, які передбачені зовнішньоекономічним контрактом від 13.01.2015 року № СТ20-001/1501 до вартості товару включено вартість страхування, однак декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів. Разом з тим, виходячи з того, що покупець товару ПрАТ «Індустріальні та дистрибуцій ні системи» є ексклюзивним дистриб'ютором товару мінеральної води «Боржомі», а також законним користувачем товарного (колективного) знаку «Боржомі», та відповідно до положень додаткової угоди № 1 до контракту від 13.01.2015 року № СТ20-001/1501, в якому ціна товарів і, як наслідок, митна вартість була зменшена, існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем, вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
З огляду на викладене, 01.12.2015 року в порядку п. 4 статті 53 Митного кодексу України митницею було направлено декларанту повідомлення про надання для підтвердження заявленої митної вартості впродовж 10 календарних днів додаткових документів:
- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (якщо рахунок сплачено);
- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними(аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію).
Разом із супровідним листом № 01-001 від 01.12.2015 року позивачем було подано наступні документи:
- інформацію, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України з копіями підтверджуючих документів (видатковими накладними);
- розрахунок ціни (калькуляцію);
- експертний висновок Іллічівського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати № ОЭ-8/427 від 06.11.2015 року з питання визначення ринкової вартості станом на 05.11.2015;
- інформаційний лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» від 26.03.2015 року № LT32-589/1503 щодо собівартості мінеральної води «Боржомі»;
- лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» від 27.03.2015 року № LT32-591/1503 з питання страхування експортних вантажів;
- лист-довідку ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» від 15.10.2014 року № LT32-303/1410;
- прайс-лист виробника, діючий з 02.03.2015 року;
- копію відкритого полісу страхування вантажу № 00837 від 28.01.2015 року;
- платіжні доручення в іноземній валюті, свіфти, виписку з бухгалтерських та банківських документів; лист ДП «Держзовнішінформ» № 11/653 від 04.06.2015 року з питання надання експертного висновку зовнішньоекономічного контракту;
- копії довіреностей ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» на право підписання документів від імені компанії.
Стосовно вимоги митниці надати довідкову інформацію про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам декларант вказав на неможливість надання таких документів у зв'язку з тим, що зазначені документи можуть бути надані виключно організаціями, які мають повноваження на здійснення оціночної діяльності в країні-експортері (Грузія), а тому станом на сьогодні надати додаткову інформацію по вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, протягом 10 календарних днів з дати запиту є неможливим.
За результатами розгляду поданих документів відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом у зв'язку з наступним (графа 33 оскаржуваного рішення).
Подані для здійснення митного контролю документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, неподання основних та додаткових документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України); невідповідність обраного декларантом або уповноваженої ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, зокрема: відповідно до умов поставки СІР, які передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 13.01.2015 року № СТ20-001/1501, до вартості товару включено вартість страхування, однак декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів. Разом із тим, виходячи з того, що покупець товару ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) є ексклюзивним дистриб'ютором товару мінеральної води «Боржомі», а також законним користувачем товарного (колективного) знаку «Боржомі», та відповідно до положень додаткової угоди № 1 до контракту від 13.01.2015 року № СТ20-001/1501, в якому ціна товарів, і як наслідок, митна вартість товарів була зменшена, існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем, вплинув на заявлену декларантом митну вартість; у відкритому полісі страхування зазначено «страховий період 28.01.2015-04.03.2015», таким чином, страховий поліс є недійсним на поставку оцінюваної партії товару, наданий прайс-лист виданий на умовах СІР Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (суперечить ст. 7 ГАТТ), що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди до контракту, прайс-лист не містить умов продажу щодо мінімальної партії товару, умов сплати та термінів відвантаження, що зазвичай пропонується навіть у мережі Інтернет; декларант не надав всіх основних та додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що зазначено у листі, зокрема, у листі зазначено, що декларантом надано розрахунок ціни (калькуляції), але до митного оформлення її не надано».
З урахуванням наведених висновків Митним постом «Західний» прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000080/2 від 01.12.2015 року, відповідно до якого задекларована позивачем митна вартість товару в розмірі 11 436,48 дол. США (що в еквіваленті на національну валюту складала 273 881,81 грн.) за 25 992 скляних пляшок води мінеральної «Боржомі» ємністю по 0,5 л за 0,44 дол. США була відкоригована відповідачем до вартості 13 255,92 дол. США (тобто, за ціною 1,02 дол. США за одну скляну пляшку 0,5 л) за резервним методом.
Як зазначено в графі 33 такого рішення, за результатами проведеної консультації між митним органом і декларантом, обрано резервний метод визначення митної вартості для чого була використана наявна у митного органу інформація - інформація про митну декларацію позивача від 29.07.2015 року № 100250002/2015/057525.
Того ж дня Митний пост «Західний» у зв'язку з прийняттям рішення № 100250005/2015/000080/2 склав картку відмови № 100250005/2015/00137 в прийнятті митної декларації № 100250005/2015/116875 від 01.12.2015 року.
01.12.2015 року товари були випущенні за ВМД № 100250005/2015/116911 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
09.02.2016 року позивач на підставі п. 8 статті 55 Митного кодексу України надіслав на адресу Київської митниці ДФС України разом з супровідним листом № 113/4.1-16ц від 09.02.2016 року додаткові документи (а саме: копію платіжного доручення № 55 від 10.12.2015 року щодо оплати товару; копію виписки з бухгалтерської документації - відомість розрахунків між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та IDS BORJOMI GEORGIA LLC; копію виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; копію розрахунку ціни (калькуляцію); копію експертного висновку № ОЭ-8/427 від 06.11.2015 року; копію митної декларації країни відправлення; копію угоди відкритого страхового полісу № 1CG/AG 15/026+1 від 04.03.2015 року).
У відповідь на вказаний лист позивача Київська митниця ДФС України надіслала товариству лист № 1400/10/26-70-25-02 від 24.02.2016 року, зазначивши, що в ході митного оформлення імпортованих товарів ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» не виконало в повному обсязі вимоги частини третьої статті 53 Митного кодексу України, оскільки: на копії угоди до відкритого страхового полісу від 04.03.2015 року № ICG/AG 15/026+1 відсутні печатка та підпис страхувальника ТОВ «Страхувальна компанія Ай Сі Груп», не наданий відкритий поліс № 00837 та окремі заявки на оцінювані партії товарів, що не дають можливості перевірити страхові суми та складові митної вартості товарів; експертний висновок від 06.11.2015 року № ОЭ-8/427 не може слугувати підґрунтям у вирішенні питання визначення митної вартості, оскільки декларантом не поданий звіт про оцінку від 05.11.2015 року ТОВ «УкрПрофі» на підставі якого визначалась вартість оцінюваного товару; наданий інформаційний лист IDS BORJOMI GEORGIA від 26.03.2015 року щодо розрахунку ціни оцінюваного товару не містить основних статей витрат, на підставі яких формується собівартість товару, а саме у листі відсутні витрати на виробництво оцінюваного товару, замість цього фігурують витрати на придбання. Крім того, на переконання митниці, зазначений лист містить визначені ціни реалізації товарів в Україні, що підтверджує вплив продавця IDS BORJOMI GEORGIA на заявлену декларантом митну вартість товару, оскільки за даними офіційного сайту компанії IDS BORJOMI INTERNATIONAL, що IDS BORJOMI GEORGIA LLC (продавець) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (покупець) належать до компаній, які входять до міжнародної групи компаній IDS BORJOMI INTERNATIONAL, а тому вони контролюються третьою особою, та як наслідок, являються пов'язаними особами у розумінні статті 15 Угоди.
З урахуванням наведених висновків відповідач відмовив позивачу у визнанні заявленої митної вартості та скасуванні рішення № 100250005/2015/000080/2.
Переглядаючи рішення, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій виходить з наступного.
Частиною першою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 частини п»ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно з положеннями ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Скаржник касаційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем подано до митного оформлення не всі документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з твердженням скаржника та вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з пояснювальної записки спірного рішення митного органу, підставою не застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) стало те, що заявником, який є пов'язаною особою з суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності (продавцем товару), не подано додаткові документи, які витребував відповідач, на підтвердження всіх складових заявленої вартості товару, що ввозився, зважаючи на існування розбіжностей у поданих документах.
Обґрунтовуючи наведений висновок митний орган посилався на те, що до митного оформлення товару декларантом не подано всіх необхідних документів для визначення митної вартості товару за обраним декларантом основним методом визначення митної вартості товару, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару (якщо рахунок сплачено); інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (за наявності); страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; ліцензійних чи авторських договорів покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними(аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунку ціни (калькуляції). В зв'язку з чим відповідачем від позивача були витребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.
На вимогу митного органу позивачем були надані додаткові документи, в тому числі: розрахунок ціни (калькуляція) - у вигляді інформаційного листа компанії IDS BORJOMI GEORGIA LLC від 26.03.2015 року № LT-32-589/1503, інформація, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України з копіями підтверджуючих документів - надані разом з супровідним листом від 01.12.2015 року № 01-001.
За результатами отримання перелічених вище документів, митний орган в тексті оспорюваного рішення № 100250005/2015/000080/2 зауважив про відсутність у декларанта документів, які витребовувались, а саме: розрахунку ціни (калькуляції); страхових документів та інших документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки пред'явлений разом з товаром до митного оформлення відкритий страховий поліс є недійсним на поставку оцінюваної партії товару; наданий прас-лист, на думку митниці, не містить умов продажу щодо мінімальної партії товару, умов сплати та термінів відвантаження.
Стосовно висновку митниці щодо ненадання позивачем до митного оформлення розрахунку ціни (калькуляції) виробника товар судом вірно встановлено, що такий розрахунок у вигляді інформаційного листа ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» від 26.03.2015 № LT32-589/1503, де наведена собівартість мінеральної води «Боржомі», був поданий декларантом разом з супровідним листом від 01.12.2015 № 01-001, про що зазначено у самій ВМД № 100250005/2015/116911.
За даними вказаного розрахунку виробника товару собівартість (цін реалізації) мінеральної води «Боржомі», зокрема, однієї скляної пляшки ємністю 0,5 л, розрахованої на умовах «СІР Одесса Западная Украина» (як визначено умовами п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 та п 2.1 додаткової угоди від 02.03.2015 № 1 до такого контракту), становить 0,44 дол. США, та включає в себе 0,0613 дол. США логістичні витрати (завантаження, розвантаження, експертне оформлення, страховка) і транспортні витрати, 0,3700 дол. США на придбання товару.
Умови поставки CIP «Carriage and Insurance Paid to ...» (Фрахт/Перевезення та страхування оплачені до (... назва місця призначення) означають, що продавець має доставити товар названому ним перевізнику. Крім того, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого місця призначення. Згідно з умовами CIP на продавця також покладається обов'язок із забезпечення страхування від ризиків втрати та пошкодження товару під час перевезення на користь покупця. Відповідно, продавець укладає договір страхування та сплачує страхові внески.
Таким чином, в разі поставки товару на умовах CIP витрати по страхуванню товару здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару.
Страхування товару на умовах поставки CIP не є обов'язком покупця.
Тобто, дана калькуляція містить всі цінові показники необхідні для визначення собівартості продукції на умовах СІР.
Стосовно правомірності посилань відповідача на дійсність поданих декларантом страхових документів та необхідність надання позивачем додаткових документів, підтверджуючих витрати на страхування поставки товару, то суд вважає їх безпідставними, оскільки при митному оформленні товару позивачем був наданий відкритий поліс страхування вантажу № 00837, який містить повну інформацію щодо страхової суми, розміру страхової премії та порядку її розрахунку.
П. 5.2. контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах CIP Одеса Західна, згідно Інкотермс - 2010.
Згідно відкритого полісу страхування № 00837 страхувальником є продавець товару, а саме - ТОВ«Аі ді ес Боржомі Грузія» із зазначенням способу перевезення - змішаний згідно інвойсу, а тому з урахуванням умов поставки CIP Інкотермс, а страхувальником - ТОВ «Страхова компанія Ай сі груп» (Грузія).
Відповідно до п. 6 статті А.3 Інкотермс продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.
Договір страхування має бути укладений із страховиками або страховою компанією, що користуються доброю репутацією, та, за відсутності прямої домовленості сторін про інше, на умовах мінімального страхового покриття відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of ) або будь-якого подібного зводу правил. Тривалість періоду страхового покриття обумовлюється статтями Б.4 і Б.5.
Статтею Б4 Інкотермс встановлено обов'язок покупця прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4, та одержати товар від перевізника в названому місці.
Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4. У випадку невиконання свого зобов'язання дати повідомлення у відповідності з статтею Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду, встановленого для поставки, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії відкритого полісу страхування вантажу, страховий період становить 28.01.2015 - 04.03.2015. При цьому, 04.03.2015 ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (продавцем) укладено угоду № /AG 15/026+1 зі страхувальником (ТОВ «Страхувальна компанія Ай Сі Груп») на предмет внесення змін до відкритого полісу № 00837 зі страхування вантажу, яким продовжено строк дії договору страхування № ICG/AG 15/026 від 28.01.2015 та виданого на основі вищевказаного полісу до 04.03.2016.
Копія даної угоди № ICG/AG 15/026+1 від 04.03.2015 була надана відповідачу разом з листом позивача від 01.02.2016 № 86/1-16ц, та не взята Київською міською митницею до уваги з тієї підстави, що на копії вказаної угоди до відкритого страхового полісу відсутні печатки та підпис страхувальника.
Дослідивши надані сторонами копії угоди №/AG 15/026+1 від 04.03.2015 стосовно внесення змін до відкритого полісу № 00837 зі страхування вантажу, суди попередніх інстанцій вірно встановили наявність у ній підпису представника страхувальника ОСОБА_8, що скріплений відтиском печатки ТОВ «Страхувальна компанія Ай Сі Груп».
Крім того, в матеріалах справи міститься лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» від 27.03.2015 № LT32 - 591/1503, яким продавець засвідчує факт здійснення страхування експортних вантажів під один відкритий поліс на всі стандартні ризики.
Цим самим спростовуються доводи відповідача про відсутність у позивача необхідних та дійсних страхових документів.
З наведеного вбачається, що витрати по страхуванню оцінюваної партії товару, що вже були включені до ціни товару за умовами контракту, піддаються числовому визначенню та підтвердженні декларантом наданими до митного органу страховим полісом та угодою.
Стосовно правомірності зауважень відповідача до змісту наданого позивачем 17.11.2015 експертного висновку від 06.11.2015 № ОЭ-8/427 щодо визначення ринкової вартості мінеральної води «Боржомі» станом на 05.11.2015, то правильність та достовірність наведених висновків не була спростована відповідачем.
Згідно наданого позивачем до матеріалів справи висновку експерта Іллічівського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати від 06.11.2015 № ОЭ-8/427 вбачається, що станом на 05.11.2015 визначена виробником вартість продукції (мінеральна вода «Боржомі» в скляній пляшці ємністю 0,5 л) у розмірі 0,44 дол. США за одиницю такої продукції відповідала кон'юнктурі ринку.
Враховуючи викладене, позивачем були надані необхідні документи, які містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та стосовно ціни, що підлягає сплаті за ці товари.
Інших розбіжностей чи невідповідностей у поданих декларантом документах митним органом не виявлено.
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.
Згідно частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, судова колегія,
Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби - відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі № 826/5568/16 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді