Справа № 715/900/17
Головуючий у 1-й інстанції: Цуркан В.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
12 жовтня 2017 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління патрульної поліції у м.Чернівці та ОСОБА_2 на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної у м.Чернівці ОСОБА_3, третьої особи: Управління патрульної поліції у м.Чернівці про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
у травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної у м.Чернівці ОСОБА_3, третьої особи: Управління патрульної поліції у м.Чернівці про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 червня 2017 року позов задоволено, а саме: скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №408113 від 01.05.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст.36 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Управління патрульної поліції у м.Чернівці подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог. Окрім того, позивач також подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити мотивувальну частину постанови суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, апеляційну скаргу третьої особи задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, постановою серії АР №408113 від 01.05.2016 2017 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст.36 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.(а.с.7).
З постанови вбачається, що 01.05.2017 року ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом "Мітсубіші Галант" номерний знак НОМЕР_1, по вул. Хотинська,1 в м.Чернівці, АЗС "WOG", не освітлювався задній номерний знак, чим порушив ПДР, а саме пункт 2.9 в) та на вимогу поліцейського не пред'явив для перевірки та ознайомлення посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив ПДР 2.1 а) та накладено адміністративне стягнення за ч.6 ст.121 КУпАП, ч.1 ст.126 КУпАП, ч.2 ст.36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Позивач, вважаючи дану постанову незаконною та такою, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, керуючись положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Положеннями п. 2.1 Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзвязку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до п. 2.4.а ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Матеріалами справи, а саме відеозаписом з камери, яка була закріплена на форменному одязі відповідача підтверджується, що позивач дійсно не надав на вимогу інспектора управління патрульної поліції у м. Чернівці посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, мотивуючи свої дії тим, що він не є водієм та не здійснював керування вказаним транспортним засобом.
Однак, колегія суддів, критично оцінює твердження позивача, що він не є водієм автомобіля, оскільки з відеозапису нагрудної камери поліцейського та відеокамери АЗС, чітко встановлено, що ОСОБА_2 після зупинки автомобіля НОМЕР_2, вийшов з автомобіля зі сторони водійського місця, тобто до зупинки він керував даним транспортним засобом.
Таким чином, судова колегія доходить до висновку, що апелянтом надано достатньо належних доказів, в розумінні ст.ст. 69, 70 КАС України, на яких зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо порушення позивачем п.2.9 в) Правил дорожнього руху, суд апеляційної інстанції, виходить з такого.
Згідно п.2.9 в) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений у темну пору.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів про те, що водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом, у якого не освітлювався номерний знак, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду, оскільки при дослідженні відеозапису встановлено, що під час руху автомобіля "Мітсубіші Галант", номерний знак НОМЕР_3 не освітлювався, зокрема на АЗС далі від автомобіля позивача знаходився інший автомобіль, номерний знак якого чітко було видно, так як він був освітлений, на відміну від авмобіля ОСОБА_2
Відповідно до ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР №408113 від 01.05.2017 року відсутні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Чернівці задовольнити повністю.
Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектор роти №1 батальйону Управління патрульної у м.Чернівці ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5