19 жовтня 2017 р.Справа № 820/1379/17
Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Дюкарєва С.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017р. по справі № 820/1379/17
за позовом Головного управління ДФС у Харківській області
до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізайійного підприємства
про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізайійного підприємства про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна.
На зазначену постанову суду Головним управлінням ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу.
Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч.ч. 5, 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 5 ст. 187 КАС України, апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. В апеляційній скарзі зазначається дата її подання.
Статтею 56 КАС України визначено, що сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.
У відповідності з ч. 7 ст. 56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Згідно частини 3 ст. 58 КАС України, довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статуту особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга підписана представником Головного управління ДФС у Харківській області - ОСОБА_1. Проте, ксерокопія довіреності, надана до апеляційної скарги, з повноваженнями ОСОБА_1 не засвідчена печаткою апелянта.
Інших, належним чином оформлених, документів про повноваження представника матеріали справи не містять.
Таким чином, в матеріалах справи відсутній документ, засвідчений належним чином, що підтверджує повноваження ОСОБА_1 на підписання апеляційної скарги від імені Головного управління ДФС у Харківській області.
Крім того, відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
До апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".
Згідно з пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду немайнового характеру ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки ставка судового збору за подання даного адміністративного позову майнового характеру становить 2692,30 грн, при поданні апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися у розмірі 2961,53 грн. (110 % від 2692,30 грн.).
В порушення вищезазначених вимог Закону, скаржником не надано документу на підтвердження сплати судового збору у вищезазначеному розмірі і доказів зарахування його до Державного бюджету.
Заявником апеляційної скарги одночасно подано клопотання про відстрочення сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі у зв'язку з неможливістю його сплати через відсутність коштів, на підтвердження чого заявником надано довідку начальника управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтеру ГУ ДФС у Харківській області в якій зазначено, що станом на 05.10.2017 року на рахунку управління за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" залишок коштів для сплати судового збору складає 495,30 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, єдиною підставою для вчинення судом вказаних вище дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Разом з цим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є, зокрема, підставою на відстрочення сплати судового збору. Таке ж право мають і бюджетні установи.
Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й бюджетних цстанов, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.
Податкові інспекції є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, тому відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 січня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, установа незалежно від того, чи веде вона облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, а вищі навчальні заклади та наукові установи також індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів.
Пунктом 47 вказаного Порядку визначено, у яких випадках вносяться зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду, плану використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувача), помісячного плану використання бюджетних коштів (далі - планові документи).
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення),
В п. 45 Порядку зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З врахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
У зв'язку з цим, є безпідставними посилання Головного управління ДФС у Харківській області на відсутність можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги як на об'єктивну перешкоду при вирішенні питання щодо подання апеляційної скарги з дотриманням вимог ч. 6 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду:
- належним чином оформленого документу, що підтверджує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу - ОСОБА_2;
- оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: отримувач - УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 у розмірі 1760,00 грн.
У відповідності до приписів пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 ст. 108, ч.ч. 5, 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017р. по справі № 820/1379/17 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізайійного підприємства про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна - залишити без руху.
Надати Головному управлінню ДФС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отритмання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити Головному управлінню ДФС у Харківській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя: (підпис) ОСОБА_3