Справа № 686/7176/17
Головуючий у 1-й інстанції: Мороз В.О.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
12 жовтня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,
Позивача: ОСОБА_2
Представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови в перерахунку пенсії у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Хмельницької області від 01.08.2016 року №18-355вих16 без обмеження її максимальним розміром, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в редакції від 23.12.2010 року неправомірними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити позивачу перерахунок пенсії з 23.09.2016 року відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в редакції від 23.12.2010 року в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Хмельницької області від 01.08.2016 року №18-355вих16 без обмеження її максимальним розміром; зобов'язати відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 1000 грн. та стягнути з відповідача розмір сплаченого судового збору.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 працює в органах прокуратури на різних посадах з 16.09.1993 року та з 29.04.2009 року йому призначено пенсію за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати.
23 вересня 2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому із заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки про складові заробітної плати № 18-355 вих.16 від 01 серпня 2016 року, виданої прокуратурою Хмельницької області.
Листом № 715/П-12 від 10 жовтня 2016 року відповідач повідомив ОСОБА_2 про те, що перерахунок пенсії відповідно до поданої ним заяви не підлягає здійсненню, оскільки з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про прокуратуру", не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
Не погодившись з отриманою відмовою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ст. 50-1 ч. 1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції, яка діяла до 01.01.2015), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Разом з тим, 15.07.2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII, згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення : Закон України "Про прокуратуру", крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність.
Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України " Про прокуратуру" №1697-VII (чинної на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Однак, на час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно правомірності дій відповідача щодо відмови позивачу перерахунку пенсії.
Також Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
При розв'язанні спірних правовідносин судом також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в ухвалі "Великода проти України" від 03.06.2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги позивача ґрунтуються на помилковому застосуванні вимог чинного законодавства та спростовуються наявними в матеріаліх справи доказами, у зв'язку із чим не приймаються судом до уваги як безпідставні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, судова колегія вважає, що суд першої інстанції виніс оскаржуване рішення за повного з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи при дотримані норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
При цьому зазначається, що при винесенні рішення по даній справі висловлена окрема думка.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 18 жовтня 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5