10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Палазюк В.М.
Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
іменем України
"18" жовтня 2017 р. Справа № 272/390/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Іваненко Т.В.
Франовської К.С.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від "11" серпня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії ,
В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому 26.12.2014 року інвалідності 3 групи внаслідок поранення і захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №3 від 13 січня 2017 року;
- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому 3 групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення і захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення 3 групи інвалідності, а саме 26.12.2014 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
- зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання прийнятої на його користь постанови суду протягом п'ятнадцяти діб з дня набрання постановою законної сили.
Постановою Андрушівського районного суду Житомирської області від 11.08.2017 позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому 26.12.2014 року інвалідності 3 групи внаслідок поранення і захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №3 від 13 січня 2017 року.
Зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому 3 групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення і захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення 3 групи інвалідності, а саме 26.12.2014 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Міністерство оборони України звернулось з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач у період з 18.05.1987 року по 12.01.1989 рік проходив військову службу на території Республіки Афганістан та приймав участь у бойових діях.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 09.10.2014 року №3070 встановлено, що отримані ОСОБА_1 травма, поранення, контузія та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 08.10.2014 року № 1795/Ж в ОСОБА_1 при огляді виявлено рубці в проекції "голівки" правої брови, рубці в лівій частині брови, в правій щічній ділянці, на долонній поверхні лівого передпліччя у нижній третині, відкритою до долонної поверхні променевозап'ясткового суглоба, на долонній поверхні вищезазначеного суглоба з переходом на долонно - променеву поверхню кисті, на тильно-променевій поверхні основної фаланги 2-го пальця правої кисті, на передній поверхні лівої гомілки у верхній та середній третинах, рубці білого та світло коричневого кольору, при пальпації м'які, не спаяні з підлеглими тканинами є наслідком загоєння ран, які могли утворитись в результаті вогнепальних (осколкових) поранень, які могли бути отримані у 1988 році. Із 26.12.2014 року Житомирською обласною медико-соціальною комісією №2 позивачу була встановлена третя група інвалідності, яка настала внаслідок поранення та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
31.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Андрушівського районного військомату з відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби та надав копії необхідних документів, які були направлені до Міністерства оборони України.
Рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженим Міністром оборони України, оформленим протоколом від 20 травня 2016 року №36, документи позивача повернуті на доопрацювання. Підставою повернення зазначено відсутність підтверджень про причину та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), як це передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (а.с.28).
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року, з врахуванням постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, яким змінено абзац другий резолютивної частини постанови Житомирського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 про повернення на доопрацювання ОСОБА_1 документів, поданих на розгляд для призначення одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 26.12.2014 року.
Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 , як інваліду 3 групи внаслідок поранення, контузії та їх наслідків з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі з кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.
09.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до Андрушівського районного військомату з відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби та надав копії документів, які додавались і до попередньої заяви, а також копії зазначених вище постанов суду та виконавчого листа, які були направлені до Міністерства оборони України.
Рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженим Міністром оборони України, оформленим протоколом від 13 січня 2017 року №3, відмовлено ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не додано документ, що свідчить про обставини поранення.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інвалід ІІІ групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що також було встановлено постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.09.2016 року та постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 року.
Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 6 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Частиною 2 п. 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно п. 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до п. 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402 (далі - Положення №402), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).
Також відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.
г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Відповідно до п.21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п.21.8 Положення №402).
Таким чином, при наданні висновку про причинний зв'язок поранення позивача, Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання так пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України №3070 від 09.10.2014, яким встановлено, що отримані позивачем поранення, травма, контузія, захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи №1795/ж від 08.10.2014 засвідчили в діях позивача відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належними доказами, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання. Відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.
При цьому, у протоколі не зафіксовано, що поранення пов'язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Таких доказів не надав суду і відповідач.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що витяг з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв свідчить, що в діях позивача були відсутні протиправні діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Колегія суддів також вважає, що документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.
На переконання суду апеляційної інстанції, твердження відповідача про те, що позивачем до заяви про виплату йому одноразової грошової допомоги не додано документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травами або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження є неспроможними.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 року у справі 2-а-1626/12/1370.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи виникло з моменту встановлення йому цієї інвалідності, незалежно від часу, що минув після звільнення його з військової служби.
Отже, позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інвалід ІІІ групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що також було встановлено постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.09.2016 та постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 в справі 806/1363/16., яка набрала законної сили 01.12.2016.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаних рішень було видано виконавчий лист від 02.12.2016 № 21372/166.
Попри це рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 не виконано.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Законна сила судового рішення - це така його властивість, яка робить рішення загальнообов'язковим для виконання. Законна сила постанови суду проявляється в тому, що наявність чи відсутність прав і фактів, що лежать в його основі, встановлюються остаточно, і в тому, що встановлені постановою суду права підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу уповноважених осіб.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від "11" серпня 2017 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Т.В. Іваненко
К.С. Франовська
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_1
АДРЕСА_1 - відповідачу/відповідачам: Міністерство оборони України проспект Повітрофлотський 6,м.Київ 168,03168
4-третій особі: Житомирський обласний військовий комісаріат - вул. С.Параджанова,4,м.Житомир,10001
5-представник позивача ОСОБА_2 АДРЕСА_2
6-представник МОУ ОСОБА_3 АДРЕСА_3 ,
,