11 жовтня 2017 р. Справа № 635/6759/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського районного суду Харківської області від 12.05.2017р. по справі № 635/6759/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач), звернувся до з позовом до Міністерства оборони України (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 11 протоколу № 61 від 29.07.2016 року комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення Міністерством оборони України у місячний строк після надходження документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року;
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають в надсиланні документів позивача на доопрацювання;
- зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення мені ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року, а у разі відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги навести мотиви та підставу відмови, яка зазначена у п. 19. Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року;
- зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 267 КАС України подати у 30 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 12.05.2017 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 29.07.2016 р. протокол № 61 п. 11 вирішено: «розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про необхідність повернення документів на доопрацювання: «11. Солдата строкової служби в запасі ОСОБА_1 , документи якого надійшли з Харківського ОВК відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду віл 25.04.2016 за справою № 820/1530/16, якого 17.02.1984 звільнено з військової служби та 24.06.2015 під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії (довідка МСЕК серія 10 ААВ № 631516 від 27.05.2013).
На день звільнення з військової служби заявник проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв в рамках своєї компетенції і відповідно до положень закону.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 року “Про військовий обов'язок і військову службу”.
Відповідно до ст. 41 вказаного Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до п. 6 ст. 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
Пунктом 6 цього Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, саме з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.
Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону №2011-ХІІ, колегія суддів дійшла висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.11.2014 р. № 21-446а14 та від 21.04.2015 р. № 21-135а15, висновки якого є обов'язковими для врахування судами відповідно до положень ст. 244 - 2 КАС України.
Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки МСЕК серії 10 ААВ від 27.05.2013 р. №631516 позивачу первинно встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок поранення, захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, інвалідність встановлено на строк до з 13.05.2015 р. по 13.05.2018 р. (а.с.90).
Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААВ № 631759 від 13.05.2015 року позивачу (повторно) встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, інвалідність встановлено на строк до з 27.05.2013 р. по 01.06.2015 р. (а.с.10).
Колегія суддів зазначає, що законодавцем не пов'язано наявність довідки МСЕК про первинне встановлення інвалідності з настанням права на отримання одноразової допомоги, а тому посилання відповідача, що позивачем було надано довідку МСЕК про повторний огляд від 13.05.2015 року є такими, що не впливають на правомірність оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності в матеріалах справи доказів первинного встановлення позивачу інвалідності, що не дає можливості правильно визначити наявність підстав для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги.
Відповідно до п. 12 Порядку №975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку №975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку №975.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Як встановлено з матеріалів справи, причиною повернення документів позивача на доопрацювання позивачу є ненадання документу, що свідчить про обставини поранення та зазначено, що на день звільнення з військової служби позивач проходив службу в прикордонних військах КДБ СРСР.
Приписи п. 4.8. Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530 (далі - Положення №530), визначають, якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.
Таким чином, вищевказаним Положенням № 530 передбачено обов'язок уповноваженого органу щодо письмового повідомлення заявника у разі відсутності документу, необхідного для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги та надання допомоги в його оформленні.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних повідомлень позивача уповноваженим органом про факт недостатності документів, доданих до заяви про виплату одноразової грошової допомоги, а саме документу, що свідчить про обставини поранення.
Відповідно до п. 4.6 Положення №530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласними військовими комісаріатами.
Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги, згідно з п.4.8 Положення №530 подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні. Рішення про призначення чи відмову у призначені одноразової грошової допомоги приймає комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.
Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України (п. 4.10 Положення № 530).
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що прийняття рішення про виплату (призначення) чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є компетенцією комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, що діє у складі Міністерства оборони України.
Разом з тим, відповідно до приписів законодавства, повноважень на повернення документів на доопрацювання у комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, що діє у складі Міністерства оборони України відсутні.
Відповідачу у встановленому порядку було надіслано обумовлену вище заяву та документи позивача. Однак, відповідач у встановленому порядку зазначені документи не розглянув та не прийняв відповідного рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу або відмови в такому призначенні.
Натомість, відповідач повернув документи позивачу на доопрацювання, про що зазначено у листі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.08.2016 року за № 1985/ВСЗ (а.с.17).
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, колегія суддів у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів встановила, що повернувши позивачу документи для доопрацювання, відповідачем порушено право позивача на належний розгляд поданої ним заяви і документів та прийняття у встановленому порядку відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги або відмови в такому призначенні.
Отже, повертаючи позивачу документи на доопрацювання, відповідач діяв поза межами наданих йому повноважень.
При цьому, щодо доводів відповідача про ненадання позивачем документів про обставин поранення, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530 передбачено документи, які подаються для одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву).
Вказаним пунктом передбачено, що для одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності подається, зокрема, копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Отже, зі змісту вказаної норми розуміється, що копія акту про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) необхідно подавати саме у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Між тим, згідно витягу з протоколу № 608 від 15.03.2013 року засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв - отримані колишнім військовослужбовцем ОСОБА_1 доведено, що поранення, (контузія), та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах.
За таких обставин, рішення відповідача про відмову у ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з підстав неподання позивачем документу, що свідчить про обставини поранення, є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу Адміністрацією Державної прикордонної служби України, як органу, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 р. встановлено, що саме органи Міністерства оборони України є відповідальними за вирішення питань пов'язаних з виплатою спірної допомоги грошової допомоги позивачу, а тому колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відсутності підстав для виплати Міністерством оборони України одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та покладення цього обов'язку на Державну прикордонну службу України.
Підсумовуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.
Щодо здійснення судового контролю за виконанням судового рішення колегія суддів зауважує на таке.
Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання постанови вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб'єкта владних повноважень.
Цій нормі кореспондують положення абзацу 6 п.4 ч.1 ст.163 КАС України, згідно з яким постанова складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Згідно з ч. 2 п. 10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Відповідно до приписів ст. 7 та ст. 8 КАС України Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У справі "Серков проти України" Європейський суд з прав людини наголошує про застосування підходу, який був би сприятливішим для заявника.
З огляду на вищезазначені норми законодавства, практику Європейського суду з прав людини та той факт, що позивач вже вдруге звертається до суду за захистом своїх прав, порушення яких встановлені в ході розгляду судових справ, колегія суддів дійшла висновку про зобов'язання відповідачів подати звіт про виконання судового рішення.
У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова Харківського районного суду Харківської області від 12.05.2017 року по справі № 635/6759/16-а не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи вищевикладене, що колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Харківського районного суду Харківської області від 12.05.2017р. по справі № 635/6759/16-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п. 11 протоколу № 61 від 29.07.2016 року комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення Міністерством оборони України у місячний строк після надходження документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку “Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року.
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають в надсиланні документів ОСОБА_1 на доопрацювання.
Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення мені ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, Порядку “Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року та Наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року, а у разі відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги навести мотиви та підставу відмови, яка зазначена у п. 19. Порядку “Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року.
Зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 267 КАС України подати у 30 денний строк з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.
Повний текст постанови виготовлений 17.10.2017 р.