11 жовтня 2017 р.Справа № 820/2308/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2017р. по справі № 820/2308/17
за позовом ОСОБА_1
до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області третя особа Начальник Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (надалі по тексту відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, начальник Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області ОСОБА_2, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 03 травня 2017 року №19-0С в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста Краснокутського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій в зв'язку із скороченням штату державних службовців;
- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді головного спеціаліста Краснокутського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій - з 04 травня 2017 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, начальник Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ від 03 травня 2017 року №19-ОС в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста Краснокутського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій в зв'язку із скороченням штату державних службовців.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста Краснокутського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій - з 04 травня 2017 року.
Стягнуто з Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (62103 Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, пл. Поштова, 7, код ЄДРПОУ 40383355) на користь ОСОБА_1 (62002, Харківська область, Краснокутський район, смт. Краснокутськ, пров. Тихий № 1, іпн. НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.05.2017 р. по 30.06.2017 р. в сумі 8720,79 грн. (вісім тисяч сімсот двадцять гривень 79 копійок).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1, згідно даних трудової книжки, наказом №44-О від 12.12.2006 р. була прийнята на посаду головного спеціаліста-економіста Управління ПФУ в Краснокутському районі Харківської області. Наказом №10-О від 02.02.2011 р. переведена на посаду головного спеціаліста з діловодства. Наказом №11-О від 12.03.2012 р. переведена на посаду старшого інспектора. Наказом №50-О від 07.11.2012 призначена на посаду головного спеціаліста-системотехніка відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж - за конкурсом. Наказом №42-ОС від 31.12.2013 р. переведена на посаду головного спеціаліста відділу з призначення пенсій. Наказом №15-ОС від 10.07.2015 р. переведена на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій. Наказом №13-ОС від 31.03.2016 р. звільнена з посади в порядку переведення до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП України. Наказом №03-ОС від 01.04.2016 р. призначена на посаду головного спеціаліста Краснокутського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.
Наказом відповідача №19-ОС від 03.05.2017 р. позивача було звільнено з посади в зв'язку із скороченням штату державних службовців згідно п. 1 ст. 87 Закону України “Про державну службу”, п. 1 ст. 40 КЗпП України, про що вчинено запис в трудовій книжці.
Наказом відповідача №08-ОС від 03.03.2017 р. працівників Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, у кількості 56 осіб, включаючи позивача, ОСОБА_1, було попереджено про зміну умов праці у зв'язку зі скороченням штату та наступне вивільнення. В цей же день відповідач вручив позивачу письмове попередження про наступне вивільнення, в якому зазначено про відсутність можливості працевлаштування в управлінні.
Також судом встановлено, що штатним розписом на 2017 рік від 27.02.2017 р. в Богодухівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області передбачено нові посади, які були відсутні в попередньому штатному розписі від 23.01.2017: начальник адміністративно-господарського відділу, провідний спеціаліст фінансово-економічного відділу, спеціаліст Богодухівського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій.
Ці посади були заміщені державними службовцями за результатами конкурсу 04.04.2017 р.
Станом на 03.03.2017 р. зазначені посади були вакантними, однак не були запропоновані позивачу. При цьому в письмовому попередженні про наступне вивільнення, яке відповідач вручив позивачу 03.03.2017 р., вказано про відсутність можливості працевлаштування.
Також, з наданого відповідачем протоколу №1 засідання комісії для вирішення питання щодо переважного права залишення на роботі працівників судом встановлено, що в ньому відсутній єдиний підхід до порівняння працівників за певними критеріями, передбаченими ст. 42 КЗпП України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з незаконності звільнення позивача з роботи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржені рішення, дії на предмет того, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення(дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Колегією суддів встановлено, що позивач проходила державну службу в органах Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 15 ч.1 ст. 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, державна служба в органах Пенсійного фонду України відноситься до публічної служби.
Наказом №19-ОС від 03.05.2017 р. Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області позивача звільнено з посади головного спеціаліста Краснокутського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій у зв'язку зі скороченням штату державних службовців, згідно п. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» та п.1 ст. 40 КЗпП України.
Колегія суддів зазначає, що Наказ про звільнення позивача не містить посилання на підстави звільнення, а отже за формою не відповідає вимогам діючого законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 96 Типової інструкції з діловодства у територіальних органах Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління ПФУ від 05.12.2012 р. №182, у кожному пункті наказу з кадрових питань зазначається підстава щодо його видання (заява працівника, контракт, доповідна записка, рішення атестаційної комісії тощо).
Таким чином, вищевказаним нормативно-правовим актом передбачено обов'язкове посилання в кожному наказі про звільнення на документ, який став підставою для видання наказу.
В наказі про звільнення працівника в зв'язку з скороченням чисельності та штату таким документом має бути розпорядчий документ про введення змін в організації праці, наказ про попередження працівника про наступне вивільнення, згода профспілкового комітету.
В наказі про звільнення позивача від 03.05.2017 №19-ОС відповідач не зазначив посилання на жодну підставу, всупереч наведеним вимогам законодавства.
Таким чином, судовим розглядом встановлено невідповідність форми та змісту спірного наказу про звільнення позивача вимогам діючого законодавства.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України “Про державну службу”, підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.
Також ст. 87 Закону України “Про державну службу” передбачено, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також в разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Наказом відповідача №08-ОС від 03.03.2017 р. позивача ОСОБА_1 було попереджено про зміну умов праці у зв'язку зі скороченням штату та наступне вивільнення. В цей же день відповідач вручив позивачу письмове попередження про наступне вивільнення, в якому зазначено про відсутність можливості працевлаштування в управлінні.
Колегія суддів зазначає, що звільнення позивача за умови неможливості пропозиції іншої рівноцінної посади або іншої роботи відбулося з порушенням відповідачем вимог КЗпП України, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді спорів про звільнення за п. 1 ч. 1 ст.40 КЗпП України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Відповідно до ст. 43 Закону України “Про державну службу” підставою для зміни істотних умов державної служби, зокрема, є скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.
Відповідачем надано до суду два штатних розписи на 2017 рік, станом на 23.01.2017 р. та на 27.02.2017 р., затверджених начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_3
Згідно цих штатних розписів передбачено скорочення штату відповідача з 58 до 43 штатних одиниць, таким чином настання змін в організації праці відповідачем підтверджено скороченням чисельності та штату працівників, зокрема, кількості посад головних спеціалістів Краснокутського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.
Отже, зміни в організації праці відповідача, пов'язані із скороченням чисельності та штату працівників, мали місце.
Проте штатним розписом на 2017 рік від 27.02.2017 р. в Богодухівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області передбачено нові посади, які були відсутні в попередньому штатному розписі від 23.01.2017 р., а саме: начальник адміністративно-господарського відділу, провідний спеціаліст фінансово-економічного відділу, спеціаліст Богодухівського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій.
Зазначені посади були заміщені державними службовцями за результатами конкурсу 04.04.2017.
Таким чином, станом на 03.03.2017 р. зазначені посади були вакантними, однак не були запропоновані позивачу. При цьому в письмовому попередженні про наступне вивільнення, яке відповідач вручив позивачу 03.03.2017 р., вказано про відсутність можливості працевлаштування.
Як вбачається з вимог до професійної компетентності на посади начальника адміністративно-господарського відділу, провідного спеціаліста фінансово-економічного відділу, спеціаліста Богодухівського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій відповідно до умов проведення конкурсу (а.с.108-114), позивач відповідає вказаним вимогам.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачу не було запропоновано відповідачем наявні вакантні посади станом на 03.03.2017 р., що підтверджується письмовим повідомленням про наступне вивільнення.
Таким чином, відповідачем при звільненні позивача порушено вимоги, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України “Про державну службу”, ст.ст. 5-1, 49-2 КЗпП України, щодо звільнення позивача виключно за умови неможливості пропозиції іншої рівноцінної посади або іншої роботи.
Також, відповідачем при звільненні позивача було порушено приписи ст.42 КЗпП України щодо переважного права залишення на роботі, з огляду на таке.
При скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
З наданого відповідачем ОСОБА_4 №1 засідання комісії для вирішення питання залишення на роботі працівників в зв'язку з упорядкуванням структури та штатного розпису на 2017 рік, не вбачається порівняння працівників за продуктивністю праці та кваліфікацією, а також за критеріями, передбаченими ст. 42 КЗпП України.
Таким чином, порівняння працівників в порядку, передбаченому ст. 42 КЗпП України, відповідачем проведено не було.
Отже, відповідачем не було дотримано приписів ст. 42 КЗпП України при звільненні позивача в зв'язку з скороченням чисельності та штату працівників.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний наказ в частині звільнення позивача підлягає скасуванню як такий, що прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч.2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Враховуючи, що позивача незаконно було звільнено з посади головного спеціаліста Краснокутського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності поновлення позивача на вказаній посаді з 04.05.2017 року та виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на врахування при звільненні позивача з посади наявності у неї переважного права залишення на посаді колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з ОСОБА_4 №1 засідання комісії для вирішення питання щодо переважного права залишення на роботі працівників в зв'язку з упорядкуванням структури та штатного розпису на 2017 рік (а.с.95) не вбачається єдиного підходу порівняння працівників за продуктивністю праці та кваліфікацією, а також за критеріями, передбаченими ст. 42 КЗпП України, також відповідачем в силу приписів ст. 71 КАС України не доведено, що позивачка на відміну від інших працівників не здатна виконувати конкретні доручення роботодавця.
Також посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що фактично на час звільнення позивача вакантних посад не було, оскільки змінилися лише назви посад, які займали працівники, що мали переважне право залишення на роботі, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки штатним розписом на 2017 рік від 27.02.2017 р. в Богодухівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області передбачено нові посади, які були відсутні в попередньому штатному розписі від 23.01.2017 р., а саме: начальник адміністративно-господарського відділу, провідний спеціаліст фінансово-економічного відділу, спеціаліст Богодухівського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій і відповідачем не надано доказів єдиного підходу порівняння працівників за продуктивністю праці та кваліфікацією, а також за критеріями, передбаченими ст. 42 КЗпП України на зайняття цих посад.
Доводи відповідача, що вищезазначені посади територіально знаходяться на відстані 50 км від місця мешкання позивачки колегія суддів до уваги не бере, оскільки відстань від місця проживання до місця роботи не впливає на право доступу громадян до державної служби.
Також доводи апеляційної скарги з приводу правомірного звільнення позивача за наявності на це згоди зборів членів профспілкової організації Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на розірвання з позивачем трудового договору, оформленого протоколом № 10 від 26.04.2017 року колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки доказів повідомлення про проведення зборів профспілкової організації та запрошення на нього позивача суду не надано, присутність позивача на вказаних зборах документально не підтверджена. При цьому позивач не надавала письмової згоди на розгляд питання щодо надання згоди на її звільнення без її присутності.
Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2017р. по справі № 820/2308/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7
Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2017 р.