17 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4666/17
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Федусика А.Г.,
- ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
У вересні 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 12 вересня 2017 року відкрито провадження у справі.
14.09.2017 року від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом:
1) зупинення дії (виконання) наказу в.о. Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 від 07.09.2017 року № 2093-о «По особовому складу» про звільнення 15 вересня2017 року полковника податкової міліції ОСОБА_2 (М-083758) з посади начальника управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС в Одеській області, зарахувавши у розпорядження Головного управління ДФС в Одеській області;
2) зупинення дії (виконання) наказу в.о. Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 від 07.09.2017 року № 2080-о «Про призначення ОСОБА_3.» про призначення ОСОБА_3 (У-003339) на посаду начальника управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС в Одеській області, звільнівши з посади заступника начальника четвертого відділу Міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, встановивши посадовий оклад згідно із штатним розписом.
Клопотання обґрунтовано тим, що наказ про звільнення ОСОБА_2 з посади є противоправним, крім того існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, оскільки він буде звільнений з посади та на його посаду буде призначений ОСОБА_3 та захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних наказів та для їх відновлення позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Ухвалою від 15 вересня 2017 року було відмовлено ОСОБА_2 в задоволені клопотання про забезпечення адміністративного позову по справі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, ухвали суду першої інстанції та просить постановити нову, якою задовольнити клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є безумовною підставою для його скасування.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1, 3 ст. 117 КАС України встановлено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Крім того, постановою Пленуму ВАС України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2 зазначено наступне: «В адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами скасування нормативно-правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді. Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконання службових обов'язків, виплатою заробітної плати. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інститут забезпечення позову. Отже, судам слід мати на увазі, що забезпеченням адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України, що є неприпустимим».
Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є наказ № 2093-о від 07.09.2017 року, а тому забезпечення позову зазначеним позивачем способом стане вирішенням справи по суті, що не відповідає інституту забезпечення позову.
З проводу зупинення дії наказу від 07.09.2017 року № 2080-о «Про призначення ОСОБА_3Л.», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Вказаний наказ не є предметом розгляду адміністративної справи та стосується прав і інтересів іншої особи, яка на теперішній час не є учасником процесу, тому вирішувати питання щодо прав і інтересів ОСОБА_5, шляхом зупинення дії наказу від 07.09.2017 року № 2080-о неможливо, оскільки ст. 117 КАС України передбачено виключний перелік способів забезпечення адміністративного позову. Зокрема ст. 117 КАС України встановлено, що забезпечити позов можливо шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке оскаржується.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача щодо забезпечення позову.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись, ст.ст. 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.В. Яковлєв