17 жовтня 2017 р. Справа № 522/15306/16-а
Категорія: 7.1 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретаріОСОБА_4
за участю сторін:
Представник позивачаОСОБА_5 (довіреність)
Представник позивачаОСОБА_6 (довіреність)
ВК ОМР ОСОБА_7 (довіреність)
Представник 3-ї особиОСОБА_8 (довіреність)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Одеської міської ради на Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2017 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 до Виконавчого комітету Одеської міської ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановиЛА:
Позивач, звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №632 від 14 червня 2007 року «Про затвердження правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації міста ОСОБА_3».
Виконавчий комітет Одеської міської ради не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 06 квітня 2017 року по справі № 522/15306/16-а та прийняти ухвалу, якою залишити без розгляду адміністративний позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи було неповно з'ясовано усі обставини справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що 14 червня 2007 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення «Про затвердження правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації міста ОСОБА_3», яким було затверджено Правила приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації міста ОСОБА_3.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_9 звернулась до суду з даним позовом 17 серпня 2016 року.
У своїй постанові суд першої інстанції зазначає, що оскільки оскаржуване рішення було офіційно оприлюднено відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в друкованих засобах масової інформації, а саме в газеті «Одеський вісник», лише 18 лютого 2016 року, позивачем не був пропущений процесуальний строк на звернення до суду з вимогами про оскарження зазначеного рішення. Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Правила, затверджені Рішенням № 632, оприлюднені 27.06.2007 року на офіційному веб-сайті Одеської міської ради за посиланням http://omr.gov.ua/ru/8349.
Посилання на Правила розміщено на веб-сторінці департаменту міського господарства Одеської міської ради (раніше - управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради) за посиланням http://omr.RQv.ua/departments/262.
Також, на вищезазначеній сторінці департаменту є додаткове посилання під назвою "Правила приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації міста ОСОБА_3", яке дає змогу завантажити окремий файл у форматі RTF.
Вказані обставини щодо офіційного оприлюднення Рішення № 632 та Правил, затверджених цим рішенням, встановлені набравшою законної сили ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.04.2015 року у справі № 522/7101/15-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року, якою залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_10 до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання нечинними Правил, затверджених Рішенням № 632, та визнання незаконним та скасування Рішення № 632.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.06.2015 року у справі № К/800/27867/15 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_10 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29.04.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року у справі № 522/7101/15. Крім того, ухвалою Верховного Суду України від 21.09.2015 року відмовлено у допуску справи за позовом ОСОБА_10 до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання регуляторного акту нечинним та визнання бездіяльності неправомірною до провадження Верховного Суду України для перегляду вищенаведеної ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.06.2015 року.
Підстави адміністративного позову ОСОБА_10 у справі № 522/7101/15 є тотожними підставам адміністративного позову ФОП ОСОБА_9 по даній справі.
Крім того, представником ОСОБА_10 у справі № 522/7101/15 був адвокат ОСОБА_6, що виступав представником ФОП ОСОБА_9 і у даній справі.
Також, як вибачається з матеріалів справи, ще 21.11.2015 року між ФОМ ОСОБА_9 та адвокатом ОСОБА_6 було укладено договір про надання правової допомоги.
Згідно із п.1 вказаного Договору Адвокат, за дорученням Клієнта зобов'язується надати останньому правову допомогу (виконати доручення), предметом якої є представництво Адвокатом інтересів Клієнта під час розгляду справи за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання рішення виконкому № 632 неправомірним, а Клієнт зобов'язується оплатити Адвокатові гонорар та компенсувати витрати, які були понесені Адвокатом у зв'язку із виконанням цього договору.
Крім того, відповідно до відповіді Одеської міської ради на адвокатський запит від 30.03.2015 року № 01-15/214, адвокат ОСОБА_6 був повідомлений де можливо ознайомитись з рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 632 від 14.06.2007р.
Тобто, як вибачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_9, ще у 2015 році була обізнана про прийняття оскаржуваного рішення № 632 від 14.06.2007р.
Також, обставини щодо офіційного оприлюднення Рішення № 632 та Правил, затверджених цим рішенням, встановлені набравшою законної сили ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.09.2015 року у справі № 522/7115/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 року, якою залишено без розгляду адміністративний позов громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання нечинними Правил, затверджених Рішенням № 632, та про визнання незаконним та скасування Рішення № 632.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.12.2015 року у справі № К/800/54008/15 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15.09.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 року у справі № 522/7115/15.
В ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 року у справі № 522/7115/15, судом апеляційної інстанції зазначено, що факт оприлюднення рішення на офіційному сайті Одеської міської ради був встановлений судовим рішенням, а тому колегія суддів вважає доречним посилання суду першої інстанції на ч.1 ст. 72 КАС України, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду посилався на те, що відповідачем не було оприлюднене оскаржуване рішення. Той факт, що рішення не було опубліковано у печатному органі Одеської міської ради газеті «Одеський вісник» не дає підстав дійти висновку щодо поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07.10.2015 року у справі № 522/15009/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_10 до виконавчого комітету Одеської міської ради про зобовязання вчинити певні дії, за участі третьої особи - Одеського обласного комунального підприємства «Редакція газети «Одеські вісті» про зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язано виконавчий комітет Одеської міської ради у десятиденний строк з моменту набрання постановою законної сили офіційно оприлюднити рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 632 від 14 червня 2007 року «Про затвердження Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в каналізацію м. Одеси» та затверджені цим рішенням Правила приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в каналізацію м. Одеси в печатному органі Одеської міської ради газеті «Одеський вісник».
На виконання вищевказаної постанови суду оскаржуване Рішення № 632 18.02.2016 року оприлюднене в друкованому засобі масової інформації - газеті «Одеський вісник».
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.10.2016 року у справі № 522/9779/16-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 року, залишено без розгляду адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування Рішення № 632.
Адміністративний позов ФОП ОСОБА_12 у справі № 522/9779/16-а також є тотожним з адміністративним позовом ФОП ОСОБА_9 у цій справі № 522/15306/16-а.
Представником ФОП ОСОБА_12 у справі № 522/9779/16-а виступав також ОСОБА_6
При цьому, ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 03.10.2016 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 року у справі № 522/9779/16-а прийняті вже з урахуванням того, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07.10.2015 року у справі № 522/15009/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_10 до виконавчого комітету Одеської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, за участі третьої особи - Одеського обласного комунального підприємства «Редакція газети «Одеські вісті» про зобов'язання виконавчого комітету Одеської міської ради у десятиденний строк з моменту набрання постановою законної сили офіційно оприлюднити Рішення № 632 та Правила в печатному органі Одеської міської ради газеті «Одеський вісник», та на виконання вищевказаної постанови суду оскаржуване Рішення № 632 оприлюднено 18.02.2016 року в друкованому засобі масової інформації - газеті «Одеський вісник».
Крім того, датою набуття Позивачем статусу фізичної особи-підприємця є 06.04.2010 року, а повторна публікація Правил на офіційному веб-сайті міста відбулась 27.04.2015 року, тобто вже після набуття Позивачем вищевказаного статусу, що повторно підтверджує наявність у Позивача можливості ознайомитись з оскаржуваним Рішенням № 632 та затвердженими ним Правилами.
Отже, перебування позивача з квітня 2010 року у правовідносинах, що регулюються нормативними приписами Правил, затверджених оскаржуваним рішенням Виконкому, передбачає обов'язок ознайомлення позивача з правовими нормами, якими врегульовано такі правовідносини.
Крім того, до Приморського районного суду м. Одеси з аналогічним адміністративним позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради зверталася фізична особа-підприємець ОСОБА_13 (далі -ФОП ОСОБА_13Л.) також з вимогою про визнання протиправним та скасування Рішення № 632.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.07.2017 року у справі № 522/21774/15-а вищевказаний адміністративний позов ФОП ОСОБА_13 також залишений без розгляду.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Слід зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996р., 27.02.1980р.).
При цьому, слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З урахуванням наведеного єдиною правовою передумовою розгляду даного адміністративного позову мали бути надані позивачем до суду докази поважності пропуску позивачем строку на звернення до суду, чого останнім зроблено не було.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 155 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Згідно із ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст. 155 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів відповідно до ст.203 КАС України, вважає за необхідне Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2017 року у справі № 522/15306/16-а, - скасувати, а адміністративний позов залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 155, 196, 203, 205, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради, - задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2017 року у справі № 522/15306/16-а, - скасувати.
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 до Виконавчого комітету Одеської міської ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Ухвалу складено у повному обсязі - 18 жовтня 2017 року.
Головуючийсуддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3