Справа: № 357/4323/17 Головуючий у 1-й інстанції: Бондаренко О.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
18 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області (далі - відповідач) про визнання дій відповідача щодо відмови позивачу у видачі посвідчення інваліда війни протиправними; зобов'язання відповідача встановити позивачу статус інваліда війни та видати посвідчення встановленого зразка.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю постановою від 26 червня 2017 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2017 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
З довідок № 255/м від 15.07.2014 року та № 107 від 10.02.2017 року, виданих Білоцерківським об'єднаним військовим комісаріатом Міністерства Оборони України, довідки № 2018 від 09.06.2015 року, виданої військовою частиною п.п. В 0849 та військового квитка, убачається, що позивач дійсно з 20.03.2014 року по 15.03.2015 року знаходився на військові службі Збройних Сил України, приймав безпосередню участь у бойових діях в антитерористичній операції в період з 01.05.2014 року по 15.03.2015 року в складі в/ч пп НОМЕР_1 .
27.07.2015 року Білоцерківським районним військовим комісаріатом Київської області ОСОБА_1 було видано посвідчення серії НОМЕР_2 , відповідно до якого він має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.
Згідно із довідкою до акту огляду МСЕК серії АБ № 0774660 від 28.02.2017 року ОСОБА_1 з 28.02.2017 року встановлено третю групу інвалідності до 01.03.2019 року, у зв'язку з тим, що захворювання пов'язане з захистом Батьківщини.
Згідно з витягом з протоколу № 543 від 16.02.2017 року, засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв та довідки № 639 від 02.10.2014 року, виданої військовою частиною НОМЕР_3 ( а.с. 19), захворювання ОСОБА_1 пов'язані з захистом Батьківщини.
Позивач у березні 2017 року звернувся з письмовою заявою до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області для встановлення статусу та видачі посвідчення інваліда війни 3 групи додавши до заяви документи, які підтверджують статус інваліда.
Відповідач своїм листом № 1463 від 13.03.2017 року відмовив позивачу у задоволенні заяви, мотивуючи її тим, що відсутні підстави для видачі йому посвідчення інваліда війни.
Позивач, не погоджуючись з такою відмовою, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ) до інвалідів війни відносяться військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення.
Частиною третьою статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що порядок надання статусу інваліда війни особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок, який визначає процедуру надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення визначений постановою Кабінету Міністрів України № 685 від 08.09.2015 року (далі - Порядок про процедуру надання статусу інваліда війни).
Згідно п. 2 Порядку про процедуру надання статусу інваліда війни статус інваліда війни надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, поліцейським, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзвязку, ДСНС, ДПтС, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до закону військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції у період її проведення.
Відповідно до пп. 1 п. 4 Порядку про процедуру надання статусу інваліда війни підставою для надання особам статусу інваліда війни є для осіб, зазначених в абзацах другому і четвертому пункту 2 цього Порядку, - довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Рішення про надання статусу інваліда війни приймається органами соціального захисту населення у місячний строк з дня подання документів (п. 7 Порядку про процедуру надання статусу інваліда війни).
Таким чином, пункт 11 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХІІ та п. 2 Порядку не передбачає такої причини інвалідності як «захворювання, які пов'язані із захистом Батьківщини».
Разом з тим, відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХІІ до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
До інвалідів війни належать також інваліди з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
Отже, частина 1 та пункт 1 частини 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачають надання статусу інваліда війни особам, які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаного під час захисту Батьківщини.
При вирішенні справи, суд також враховує надані позивачу роз'яснення Департаментом соціального захисту населення в листі від 20.04.2017 року № Г 02.266.2 та Мінсоцполітики в листі від 26.05.2017 року № 431/0/167-17/401, в яких повідомляється про наявність підстав для видачі позивачу відповідного посвідчення.
Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Таким чином, видачі посвідчення інваліда війни передує необхідність встановлення відповідного статусу.
Проаналізувавши наведені вище положення законодавства, що регулює основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та дослідивши наявні у справі документи, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача щодо наявності у нього права на отримання статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев
Повний текст ухвали виготовлено 19.10.2017 року.