Справа: № 826/1460/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
19 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі: Волощук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбренд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбренд» до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів про зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Айбренд» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів про зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ним було подано заяву до органів доходів і зборів про повернення помилково сплачених коштів, у вказаній заяві вказані необхідні реквізити, для здійснення повернення коштів в розмірі 500000,00 гривень, однак кошти повернуто не в повному обсязі.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2017 року у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовну заяву задовольнити.
Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено наступне.
ТОВ «АЙБРЕНД» 13.09.2011 року за платіжним дорученням № 0000000002 помилково сплатило кошти у розмірі 500000,00 гривень до УДК у Шевченківському районі м. Києва, код бюджетної класифікації 22011000, р/р 33211895700011 як плата за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями.
За зверненням позивача до ДПІ у Шевченківському районні м. Києва, позивачу перераховано 100000,00 грн.
При подальшому зверненні позивача із заявами від 03.12.2014 року та від 19.01.2015 року про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, позивачу надана відмова з посиланням на п. 3 ст. 43 Податкового кодексу України.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Таким чином, обов'язковою передумовою повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, є подання відповідної заяви контролюючому органу, що здійснює контроль за справлянням відповідного виду податку, збору тощо.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався із заявами до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Поряд з тим, позовні вимоги заявлені до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
З цього приводу суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013р. №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» реорганізовано Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у м. Києві, шляхом приєднання його до Головного управління Міндоходів у м. Києві, яке, в свою чергу, згідно постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. №311 реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДФС у м. Києві, а отже останнє є належною особою, яка повинна відповідати за даним адміністративним позовом.
В той же час, будь-яких доказів звернення позивача до Головного управління ДФС у м. Києві із відповідними заявами щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, позивачем суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість своїх позовних вимог, позов подано до неналежного відповідача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання Департаменту підготувати подання про повернення помилково сплачених ТОВ «Айбренд» коштів до державного бюджету та направити його разом з іншими, передбаченими законодавством документами ГУ ДКС України у м. Києві.
Окрім того, щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ДКС України у м. Києві повернути помилково зараховані до Державного бюджету кошти суд зазначає наступне.
Головне управління Казначейства у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністра фінансів України, дорученнями Міністра фінансів України, наказами Державної казначейської служби України, дорученнями Голови Державної казначейської служби України, актами місцевої держадміністрації, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Частиною 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України зазначено, що центральний орган виконавчої влади веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
Відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10.12.2010р. № 1085/2010 органом на які покладаються обов'язки по обслуговуванню державного бюджету України є Державна казначейська служба України.
Наказом Міністерство фінансів України № 787 від 03.09.2013р. затверджений «Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (дала - Порядок).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що цей Порядок визначає процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (дала - платежі).
Відповідно до ч. 1 п. 5 Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справлення надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає повернення, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Відповідно до п. 10 Порядку, органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів.
У разі відсутності такого нормативно-правового акта платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів.
Згідно п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує нормування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску його територіальні органи.
Враховуючи визначений на законодавчому рівні порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а також беручи до уваги той факт, що контролюючим органом не підготовлено та не подано необхідні документи до Органу Казначейства, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що дані позовні вимоги є передчасними і такими, що не підлягають задоволенню.
За вказаних обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даних позовних вимог.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбренд» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
В.Е. Мацедонська
Повний текст виготовлено 19.10.2017 року.