Справа: № 705/6431/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Мазуренко Ю.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
19 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі: Волощук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 41 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тимчасово виконуючого обов'язки начальника Уманського ВП ГУНП Черкаської області Якимчука А.Ю. про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Тимчасово виконуючого обов'язки начальника Уманського ВП ГУНП Черкаської області Якимчука А.Ю. про зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.09.2016 року він звернувся до Уманського ВП ГУНП Черкаської області з заявою про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство в цинічній формі). Заява була направлена на непотрібну, на його думку, перевірку дільничним поліцейським на відповідність вимогам КПК України і Закону України «Про звернення громадян». Вважає, що при цьому були повністю проігноровані принципи КУпАП, що обмежило його права і відноситься до зловживання службовим становищем правоохоронців.
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2017 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.
Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено наступне.
22.09.2016 року позивач звернувся до Уманського ВП ГУНП Черкаської області з заявою про вчинення правопорушення за ознаками дрібне хуліганство в цинічній формі.
06.10.2016 року за вих. № 12682/01/11-2016 Уманським ВП ГУНП в Черкаській області на адресу ОСОБА_2 було надіслано листа, в якому вказувалося, що звернення від 22.09.2016 року з приводу вчинення неправомірних дій, було зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Уманського ВП ГУНП за № 9558 від 22.09.2016 року. Перевірка була проведена відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». Однак, у реєстрації до ЄРДР було відмовлено за відсутності кримінального правопорушення.
Крім того, у листі роз'яснювалося право заявника на оскарження даного рішення на підставі ст. 303 КПК України (а.с.27).
Вважаючи таку відмову відповідача у в розгляді адміністративного правопорушення згідно КУпАП протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом першої інстанції було встановлено, що 02 грудня 2016 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшла особлива думка позивача до ухвали від 25 листопада 2016 року, в якій останній конкретизував предмет оскарження та просив усунути адміністративні бар'єри, встановлені відділом поліції в особі ОСОБА_4, що призвели до ухилення від порядку розгляду по КУпАП заяви ОСОБА_2 ЖЄО-9558 від 22 вересня 2016 року про адміністративне правопорушення, а висновок поліції - скасувати.
За змістом позовної заяви ОСОБА_2 зазначає, що він звернувся до Уманського відділу поліції із заявою «про адміністративне правопорушення за ознаками ст.173 дрібне хуліганство в цинічній формі КУпАП», але його заява була направлена на «непотрібну перевірку дільничним поліцейським на відповідність вимогам КПК України і ЗУ «Про звернення громадян», чим були обмежені його права.
За диспозицією ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство - нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижуючи рівень людського спілкування, завдає морального зиску суспільству, шкоду духовному самопочуттю людей, затьмарює настрій та ображає їх людську гідність, породжує зневаження етикою та мораллю.
Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП). За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або такс, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та ін.
Діючим законодавством України визначено, що є правопорушення, за яке передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Дрібним хуліганством є нецензурна лайка у громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Іншими словами, дрібним хуліганством визнаються дії, що не мають ознак кримінально караного хуліганства. Це правопорушення передбачено ст. 173 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Кримінальна відповідальність за хуліганство передбачена ст. 296 Кримінального кодексу, згідно з якою хуліганством є грубе порушення громадського порядку через явну неповагу до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Це може бути завдання тілесних ушкоджень, пошкодження чужого майна, тривале і наполегливе перешкоджання нормальній роботі громадських закладів.
Важливими ознаками хуліганства є місце, час і обстановка його вчинення. Кримінально караним є грубе порушення громадського порядку, про грубості такого порушення можуть свідчити тривалість незаконних дій, кількість потерпілих, їхній вік, ступінь порушення їхніх прав і законних інтересів. Важливою ознакою хуліганства є мотив його скоєння. Хуліганством є дії, вчинені виключно з мотивів явної неповаги до суспільства (прагнення показати свою зневагу до правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб). Наявність неповаги до суспільства виражається в його очевидності і безсумнівності як для винуватця, так і для очевидців його дій.
Судом першої інстанції було встановлено відсутність в матеріалах справи доказів, а також те, що в судовому засіданні позивач не довів порушень будь-яких своїх прав, свобод або інтересів у зв'язку з прийнятим рішенням з діями чи бездіяльністю посадових осіб Уманського ВП ГУНП у Черкаській області, стосовно поданої ним заяви.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що права, свободи та інтереси ОСОБА_2 в сфері публічно-правових відносин у даному випадку не були порушені, а тому у позивача немає підстав для звернення за судовим захистом.
Отже, даний адміністративний позов є таким, що задоволенню не підлягає.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
В.Е. Мацедонська
Повний текст виготовлено 19.10.2017 року.