17 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9348/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Рибачука А.І., Качмара В.Я.,
участю секретаря Андрушківа І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ТВО командира в/ч НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України, військова частина НОМЕР_2 про визнання незаконним і скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 22.08.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ТВО командира в/ч НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України про визнання незаконним і скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно в оскаржуваному наказі вказав, що травма, яку зазнав позивач 29.01.2016 року є такою, що отримана в позаслужбовий час, однак на думку позивача, дана травма одержана на шляху прямування на службу, а тому пов'язана з проходженням військової служби.
Ухвалами суду від 21.12.2016 року та 20.03.2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, військову частину НОМЕР_2 та замінено первинного відповідача у справі - ТВО командира в/ч НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 належним відповідачем - командиром в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 в частині позовної вимоги про зобов'язання до вчинення дій.
Позивач зазначає, що 28.01.2016 року згідно рапорту вибув на слухання справ в Львівський апеляційний адміністративний суд та Тернопільський міськрайонний суд. Вказав, що окрім того, оскільки на той же день було призначено слухання адміністративної справи за його позовом в Івано-Франківському окружному адміністративному суді, то близько 17 години прибув до даного суду. Зазначив, що так як 28.01.2016 року робочий день закінчився, то вирішив переночувати за зареєстрованим місцем проживання у смт. Богородчани Івано-Франківської обл., а на місце служби прибути зранку. Звернув увагу суду, що 29.01.2016 року на шляху прямування на службу потрапив у дорожньо-транспортну пригоду (надалі -ДТП) і отримав тілесні ушкодження, в результаті чого запізнився на ранкове шикування у в/ч НОМЕР_1 . Вказав, що оскільки тілесні ушкодження отримані ним на шляху до місця служби, то останні безпосередньо пов'язані з проходженням військової служби. З огляду на зазначене, вважає оскаржений наказ, яким встановлено, що травма, яку зазнав позивач 29.01.2016 року, є такою, що отримана в позаслужбовий час, незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.
Оскаржуваною постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року в задоволенні позовної заяви - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що останнє розглянуте незаконним складом суду, оскільки при обставинах коли в головуючому під час судового засідання було відомо, що відносно останнього за моєю заявою здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженню, підлягали до задоволення вимоги моєї заяви про його відвід з вище викладених підстав. В якості відповідної судової практики долучаю копію ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 01.09.2017р.
ОСОБА_1 подав суду заяву про відвід головуючого судді Ніколіна В.В.
З врахування додаткового письмового обґрунтування, заяву обґрунтовує тим, що головуючий є об'єктом кримінального переслідування за фактом скоєння кримінального павопорушення.
Заслухавши думку позивача, обговоривши доводи заяви, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підстави відводу (самовідводу) судді визначені ст. ст. 27, 28 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстави для відводу та самовідводу судді можна поділити на безумовні, які чітко визначені законом і наявність яких має наслідком обов'язковий відвід чи самовідвід судді, і оціночні, які вимагають дослідження і певної оцінки.
Безумовними підстави є передбачені, зокрема, п. п. 1, 3, 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться якщо: він брав участь у розгляді цієї або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу; за наявності підстав, передбачених ст. 28 цього Кодексу, якою визначено випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Оціночними підставами є: суддя прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; є інші, крім уже зазначених, обставини, що викликають сумнів у неупередженості судді.
В заяві про відвід ОСОБА_1 не вказує безумовних підстав відводу судді Ніколіна В.В.
Аналіз змісту ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України у даному випадку не дає підстав для прийняття рішення про задоволення заявленого відводу, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено та не підтверджено матеріалами справи обставин, які б беззаперечно викликали сумніви у неупередженості судді Ніколіна В.В. при розгляді цієї адміністративної справи.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що заявник не навів і не обґрунтував належними доказами наявності обставин, які об'єктивно можуть свідчити про можливу упередженість судді Ніколіна В.В. чи його заінтересованості в результаті розгляду справи, тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись статтями ст. ст. 27-31 КАС України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Ніколіна В.В.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді А.І. Рибачук
В.Я. Качмар