Справа: № 761/14473/17 Головуючий у 1-й інстанції: Савицький О.А.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
11 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Бєлової Л.В.,
Парінова А.Б.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії та зобов'язати вчинити дії щодо призначення йому наукової пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» із застосуванням показника середньої заробітної плати України за 2014-2016 роки з 22.02.2017 року.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2017 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що після набуття права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, однак як відповідач, так і суд першої інстанції, вважають, що в даному випадку підстави до призначення відсутні, натомість наявні підстави до переведення з одного виду пенсії на інший, що на переконання позивача, суперечить правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у справі №21-612а-14.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційних скарг, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, з 09.05.2015 року перебуває на пенсійному обліку в ЦОУПФУ в м.Києві та отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
22 Лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Однак, Листом від 06.03.2017 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, з посиланням на те, що підстави до призначення відсутні, натомість наявні підстави до переведення з одного виду пенсії на інший.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачу було призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в даному випадку є правомірними.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:
Правовий статус наукового працівника, його пенсійне забезпечення та соціальний захист визначено Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (далі- Закон №848-ІІІV).
Статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що науковий працівник - вчений, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, відповідно до трудового договору (контракту) професійно провадить наукову, науково-технічну, науково-організаційну, науково-педагогічну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством;
Статтею 37 Закону №848-ІІІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після досягнення чоловіками 62 років за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років. Д
До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки - наукові (науково-педагогічні) працівники 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися до 31 грудня 1952 року включно; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року до 31 грудня 1953 року включно; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року до 31 грудня 1954 року включно; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року до 31 грудня 1955 року включно.
Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 35 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників установ, організацій, підприємств, вищих навчальних закладів, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 31 і 32 цього Закону.
Різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.
Для обчислення заробітку під час призначення пенсії науковому (науково-педагогічному) працівнику застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідно до цього Закону призначається з дня звернення за призначенням пенсії та за умови звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, крім осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), укладеним після досягнення пенсійного віку.
Пенсіонерам, які після призначення пенсії відповідно до цього Закону працювали за строковим трудовим договором (контрактом) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників і набули не менш як 24 місяці страхового стажу, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням стажу наукової роботи після призначення пенсії. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, з якої обчислена пенсія, або із заробітної плати, визначеної в порядку, передбаченому частинами третьою, четвертою та сьомою цієї статті, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону мають також особи, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах в установах, організаціях і на підприємствах незалежно від форми власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті.
Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону мають всі особи, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Законом та які мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті. Призначення пенсій таким працівникам здійснюється відповідно до частин другої - четвертої цієї статті з дня звернення за призначенням пенсії та за умови звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, крім осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), укладеним після досягнення пенсійного віку.
Заява про призначення (перерахунок) пенсії та інші необхідні документи подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення, або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Перелік необхідних документів та порядок їх подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення наукової пенсії позивач досяг пенсійного віку, мав необхідний стаж наукової роботи та виконав умову щодо звільнення з посади наукового працівника.
Вказані обставини підтверджуються належними документами, що були надані позивачем разом із заявою про призначення пенсії та не спростовані відповідачем, а тому, на переконання колегії суддів, позивач має право на призначення пенсії відповідно до Закону №848-ІІІV.
Стосовно висновків суду першої інстанції, що в даному випадку позивачу потрібно було звернутися до пенсійного органу із заявою про переведення з одного виду пенсі на інший, з огляду на те, що раніше йому вже було призначено пенсії у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
За частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом
Так, ОСОБА_3 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» він звернувся вперше.
Отже, умови й порядок обчислення цих пенсій визначені різними законодавчими актами. Тобто, законодавець окремо виділив призначення пенсії на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність». В даному випадку позивач звернувся з вимогою про призначення пенсії в порядку, передбаченому Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» у редакції, чинній на час виникнення чпірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція була також висловлена Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, від 09 червня 2015 року у справі № 21-550а14, яка, відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для врахування всіма судами України.
Враховуючи, що позивачу має бути призначено інший вид пенсії за іншим законом, то має застосовуватися середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки, як це передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, колегія суддів приходить висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.
Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови, якою позовні вимоги слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 41, 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2017 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у призначені ОСОБА_3 пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити ОСОБА_3 пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» з 22.02.2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ - 40376133) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 17 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя
Судді: