Справа: № 826/14836/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
11 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Бєлової Л.В.,
Парінова А.В.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Начальника Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації та Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Начальника Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації та Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації та просила:
- визнати неправомірною відмову начальника Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Давиденка В.І. у призначенні ОСОБА_3 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг;
- зобов'язати відповідачів призначити ОСОБА_3 субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що відповідачем безпідставно було відмовлено їй у призначенні субсидії, оскільки усі передбачені законом умови щодо призначення субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг нею було дотримано.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації із заявами про призначення житлової субсидії від 18.04.2016 за вх. №420 та від 06.10.2016 (зареєстрована 07.10.2016 за вх. №1557), в яких просила призначити субсидію для відшкодування виплат на оплату житлово-комунальних послуг, до яких були долучені декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії, довідки про склад сім'ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги, а також акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
За результатами розгляду вказаних заяв протоколом засідання комісії з вирішення питань надання житлових субсидій у виняткових випадках мешканцям Шевченківського району від 28.04.2016, затвердженим розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.05.2016 №317, а також протоколом №21 вказаної комісії від 26.10.2016, затвердженим розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.11.2016 №694, вирішено не призначати ОСОБА_3 субсидію, оскільки дане питання не належить до компетенції комісії та рекомендовано заявниці зареєструватись в житловому приміщенні.
Про такі результати розгляду заяв позивача було повідомлено листами від 11.05.2016 №13/35-3048 та від 03.11.2016 №13/35-8369.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі за результатами розгляду заяв ОСОБА_3 про призначення житлової субсидії дійшли до правомірного висновку про відсутність підстав для надання останній субсидії, оскільки позивач не зареєстрована за адресою проживання.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з такого.
Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначено Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (далі - Положення №848).
Згідно з п. 2 Положення №848 право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках, - на оплату користування житлом; приватного житлового фонду та фонду житлово-будівельних (житлових) кооперативів - на оплату утримання житла; житлового фонду незалежно від форм власності - на оплату комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (п. 3 Положення №848).
В свою чергу, п. 6 Положення №848 передбачено, що субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб. В окремих випадках на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської і районної ради або утвореної ними комісії та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію.
Таким чином, субсидія у відповідності до Положень №848, може бути призначена виключно зареєстрованій у житловому приміщенні (будинку) особі. Єдиним винятком з цього є фактичне проживання особи у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, а також виключення встановлено для індивідуальних забудовників, будинки яких не прийняті в експлуатацію.
Аналіз наведених вище положень законодавства дозволяє дійти висновку, що законодавець чітко визначив коло осіб, які мають право на користування субсидією для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, який не підлягає доповненню та/або розширеному тлумаченню.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, в якій вона фактично проживає, проте не зареєстрована за вказаною адресою, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія паспорта громадянина України ОСОБА_3
Договору найму (оренди) житла за вказаною адресою з позивачем також не укладено.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в силу вищенаведених приписів Положення №848, позивач позбавлена права на отримання субсидії за відсутності реєстрації її місця проживання за відповідною адресою.
Посилання апелянта на те, що приписи п. 5 Положення №848, які визначають обставини, за наявності яких субсидія не призначається, дійсно не містить у собі такої обставини як відсутність реєстрації заявника за відповідною адресою, колегія суддів відхиляє, оскільки в даному випадку позивачу не було відмовлено у призначені субсидії, з підстав, передбачених п. 5 Положення №848. Натомість, за результатами розгляду заяв ОСОБА_3 про призначення житлової субсидії відповідачі повідомили про неналежність даного питання до їх компетенції, з огляду на відсутність реєстрації позивача за фактичним місцем проживання та повідомили про умови надання субсидії, які позивачем виконано не було, а саме: реєстрація за місцем проживання.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
В контексті наведених вище положень за законодавства та встановлених обставин справи, колегія суддів акцентує увагу апелянта на тому, що ані суд, ані органи державної виконавчої влади не можуть підміняти собою законодавчий орган, розширюючи коло осіб, які мають право на призначення субсидії, визначене законодавчим органом.
Таким чином, відповідачі за результатами розгляду заяв ОСОБА_3 про призначення житлової субсидії дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для надання останній субсидії, згідно з приписами Положення №848, а тому підстави до задоволення позовних вимог також відсутні.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2017 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 17 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя
Судді: