Справа: № 758/8339/17 Головуючий у 1-й інстанції: Зарицька Ю.Л. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
12 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Подільського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила: визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Києві щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 із урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; зобов'язати Центральне об'єднане управління ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 85% від заробітної плати державного службовця, включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії суми виплаченої індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до довідки від 02.03.2017 № 69.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено частково: визнано дії Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_2 провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням суми індексації заробітної плати, середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання - неправомірними; зобов'язано Центральне об'єднане управління ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 21.04.2017, в розмірі 85% від заробітної плати державного службовця, включивши до сум заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до даних довідки від 21.03.2017 № 69; в задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Центральним об'єднаним управлінням ПФУ в м. Києві направлено лист ОСОБА_2 від 25.04.2017 за № 24316/04, в якому повідомлено, що їй відмовлено у перерахунку пенсії за її заявою від 21.04.2017. Зазначено, що Законом України «Про державну службу» не передбачено проведення перерахунків пенсій за нормами закону № 889-VIII, в тому числі у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям особам, яким пенсія призначена згідно Закону 3723-ХІІ.
З даних довідки № 69 від 21.03.2017 Державної аудиторської служби України, про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарних місяці роботи), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», виданої ОСОБА_2, вбачається, що сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 13260 грн., матеріальна допомога на оздоровлення за червень 2008 склала 4967 грн. 30 коп., матеріальна допомога на вирішення соціально - побутових потреб за листопад 2008 склала 1955 грн., матеріальна допомога на оздоровлення за червень 2009 склала 4964 грн. 97 коп., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових потреб за жовтень 2009 склала 1955 грн., матеріальна допомога на оздоровлення за січень 2010 склала 5990 грн. 12 коп. Для проведення коригування вищевказаних виплат розміри посадового окладу та надбавки за ранг, визначені на дати підвищень заробітної плати працюючим державним службовцям, становили: 01.02.2008 посадовий оклад 1955 грн. ранг 100 грн., 12.05.2010 посадовий оклад 2716 грн. ранг 100 грн. на підставі особових рахунків за період 2008 - 2010 років.
Також, позивачкою надано розпорядження № 191113 від 20.06.2017 Центрального ОУПФУ м. Києва про перерахунок пенсії, в якому вказані розрахунки пенсії від заробітку станом до 01.05.2017, на 01.05.2017 та з 01.05.2017.
Зазначене стало передумовою звернення позивача до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вказані у позові складові заробітної плати отримувались позивачем під час проходження служби та на неї нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому дії відповідача щодо не включення даних надбавок при перерахунку пенсії саме в такому розмірі є неправомірними. Також суд першої інстанції зазначив, що до компетенції відповідача не входить здійснення виплат, а передбачено лише здійснення нарахувань.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в чинній редакції на час призначення пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 90 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Таким чином, з наведених положень вбачається, що призначення державному службовцю пенсії та її перерахунок здійснюється з сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно положень ч.2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок
Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом України в постанові від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13.
У відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Враховуючи зазначене, а також зважаючи на наявну в матеріалах справи довідку про заробітну плату, згідно якої єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховувався на всі виплати, отримані позивачем за місцем роботи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що неврахування при обчисленні пенсії позивача вказаних виплат призвело до неправильного розрахунку і нарахування позивачу пенсії, а відтак такі дії відповідача є неправомірними.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 17.10.2017.
Головуючий суддя
Судді: